Істинний цінитель хоррорів рано чи пізно звертається до класики жанру.

Едгар По одним з перших як слід налякав читачів. Безіменний оповідач, отримавши лист від свого друга юності Родеріка Ашера, приїжджає до нього в маєток. Під'їжджаючи до будинку, він звертає увагу на неймовірно похмурий пейзаж: сам будинок Ашерів, озеро, на березі якого стоїть будинок, очерети, остови дерев.

Одного разу Ашер повідомляє оповідачеві, що його сестра, леді Меділейн, померла, і просить допомогти йому спустити її тіло до похорону в підземеллі. Удвох вони відносять туди тіло, щільно закривши труну і замкнувши важкі залізні двері. Після цього Родерік Ашер стає все більш і більш тривожний, його тривога і страх поступово передаватимуться або повторно оповідачеві. Якого ще жаху потрібно читачеві? ..

Говард Лавкрафт придумав Ктулху, Дагона, Йог-Сотот і багатьох інших темних божеств, які набули такої популярності, що сотні творців фантастики, включаючи Ніла Геймана і Стівена Кінга, дотепер продовжують розширювати його міфологію.

Кожен монстр в лавкрафтовском світі уособлює собою одну з незліченних граней хаосу. Криються в глибинах океану або перебувають в глибині непрохідних лісів, сплячі в єгипетських пірамідах або замуровані в гірських печерах, які з'явилися на нашу планету з зірок або з безодні незліченних століть, вони незмінно ворожі людству і непідвладні розуму. І єдине, що залишається людині - це триматися насторожі.