Сяожон Ву — сором’язлива, тиха та відсторонена третьокласниця. На уроках вона сидить позаду Кевей Тон — дівчинки з довгим прямим волоссям, зібраним у красивезний високий хвіст. Одного дня, піддавшись раптовому пориву, Сяожон легенько смикає сусідку за волосся, і так один невинний доторк закладає початок дружби між двома абсолютно різними дівчатами.

Поступово Сяожон та Кевей стають дедалі ближчими. На уроках, перервах, позашкільних заняттях —  вони завжди разом. Кевей навіть розділяє з подругою своє найпалкіше захоплення — малювання коміксів, — і вже разом дівчатка починають працювати над створенням власного мальопису. Сяожон почувається так, наче ладна гори звернути! Наче вдвох із Кевей вони вистоять проти цілого світу! І навіть коли негаразди навалюються, а висловити наболіле звичайними словами вже не виходить, у пригоді школяркам стає їхній власний таємний винахід — «котяча мова». 

А втім, усе змінюється. Водномить дитяча ідилія розсипається на друзки, і Сяожон знову опиняється зі світом сам-на-сам. Єдине, що залишається в неї на пам’ять про першу подругу — «Голос моря», комікс, який створила Кевей. Можливо, саме на його сторінках ховається відповідь на запитання: «Як жити далі, втративши останню опору?».