Книжку дослідника Валерія Земи присвячено одному з ключових процесів в історії Київської митрополії — спробам знайти шлях до порозуміння та поєднання з Римом, що тривали від початку XV століття. Прагнення навести мости, які сполучили би візантійсько-руську релігійну культуру й латинський Захід, постало під впливом конциліяризму — европейського руху, зіпертого на ідеалістичному уявленні про можливість відродження генеральних чи навіть уселенських соборів, а отже, й відновлення спільної участи західної та східних Церков ув осмисленні та визначенні долі християнства. Відтак ці засновки розвинув Станіслав Оріховський, висунувши засадничо ренесансну ідею повернення до системи старожитньої пентархії, в рамках якої вибудовувалися стосунки між східними патріярхатами та Римом за пізньої античности й раннього Середньовіччя. У своїй ґрунтовній, ретельній і вельми софістикованій розвідці історик детально й різнобічно аналізує перебіг цього нового зближення Києва з латинським Заходом напередодні Берестейської унії на тлі дедалі викличніших звернень Реформації та щораз потужнішого впливу протестантизму на православних.