Коли починала читати цю повість, то думала, що це книжка про Стівена Гокінга. Воно то так, про нього кілька разів згадується. Але насправді книжка про дещо інше. І це навіть краще, ніж я сподівалася. Тема Гокінга тут класно обігрується через те, що старший брат головного героя Пйотрека - геніальний, але прикутий до інвалідного візка. Впізнати аналогію не складно. А молодший брат ним дуже захоплюється, його знаннями, є для нього фактично авторитетом. І тут є й підводні камені, про які я наразі вперше наразилася в книжці для молодших підлітків. Це тема залежності між братами, надмірного авторитету. Бо Пйотрек дорослішає і повинен трошки віддалитися від брата психологічно. Вміти самому приймати рішення, постояти за себе тощо. Ще у Пйотрека є хороший друг, але той фанат коли і чипсів, має надмірну вагу. Авторка не повчає читача, використовуючи цього героя, але в кількох кумедних випадках дає чітко зрозуміти, що іноді варто себе обмежувати в такому харчуванні. Загалом книжка дуже цікава, хоча й невелика. І ще тут гарно показано дитячі страхи і як з ними боротися.

В книзі розповідь ведеться від імені Пйотрека. Дитини дуже щирої та мудрої. Головний герой має геніального старшого брата. І є його відображенням, чи скоріше його продовженням. Старший брат розповідає всілякі цікаві речі молодшому, та й взагалі, життєвого досвіду у нього більше, отже є чим поділитись з молодшим. Але Пйотрек виростає і знаходить собі нових друзів, які його дуже поважають за те, що таки набрався сміливості протистояти однокласнику Климуру, хоча той же Климур в рази більший і сильнішим за Пйотрека. Головний герой книги стає вже геть самостійним і має свої таємниці, якими ні з ким не хоче ділитись. На стільки Пйотрек виростає і змінюється, що аж сам дивується з себе самого. А він же був такою доброю та слухняною дитиною. Це повість про відчуття дитини після розлучення батьків, про страхи та Чорну діру під ліжком, а ще про мишей під підлогою, які не такі вже й страшні. Виявляється Пйотрек взагалі не того боявся. І всі його попередні страхи, як виявляється з часом, зовсім не мали сенсу.