Було в цій книзі і те що сподобалось і те що ні. Загалом з філософією автора я погоджуюсь, якщо бути з відкритим серцем до світу то всесвіт також буде добрим до тебе. І в принципі ідея - як ти з людьми так і вони з тобою – працює не тільки з людьми) Сподобалося що автор дуже позитивно і в піднесеному стані описує події книги, чимось нагадує мені віддалено «Бог подорожує інкогніто». Атмосфера книги легка і дуже світла. Але, на жаль, книга вийшла занадто простою і передбачуваною. Я в принципі вже прорахувала закінчення як тільки дізналася про жалі головних героїв на початку історії. Також я вважаю, що так легко такого рівня життя не досягнеш, мало просто вірити і казати всім про мир та любов, все ж таки думаю що людина мусить докладати якихось зусиль кожен день, щоб зберігати такий піднесений стан. Тому книжка вийшла занадто наївною, я не змогла повірити в можливу реальність цієї історії, хоч дуже хотіла. Раджу цю книгу тим, хто втомився від сильних потрясінь і тому хто потребує надії. Читається легко та швидко. Є класні вирази, котрі наштовхують на роздуми.

«Картка Марії» — роман, що дарує крила. ⠀ Головним героєм роману є таємнича картка Марії. Саме з появи цієї картки все й починається. Це ж треба! Звичайна собі поїздка у трамваї, випадкова зустріч з незнайомкою і... загадкова картка, якій судилося відіграти ключову роль в історіях тринадцяти зовсім різних і нічим не пов‘язаних людей. Хоча ні, насправді їх було чотирнадцять. І той чотирнадцятий герой — кожен, хто прочитає «Картку Марії». Цей роман став для мене поштовхом до змін, відкрив мені шлях до світла й пробудив непереборні бажання жити, творити, любити й ...літати! ⠀ Після прочитання «Картки Марії» вам одразу захочеться шоколадних круасанів, несподіваних зустрічей, подорожей і нових відкриттів. Можливо, ви нарешті припините займатися тим, що не приносить вам задоволення, а може, навіть відкриєте в собі нові здібності. А ще ви точно почнете довіряти своєму внутрішньому голосу й підказкам, які часто приходять до вас у снах. Ви набагато сильніше любитимете шум і тишу в дитячій кімнаті, дозволите собі народитися вдруге чи втретє в тому самому тілі, а чи просто почнете таємно служити людям. Ви навчитеся відпускати близьких, замислитеся над вирощуванням квітів з дивовижною назвою, частіше звертатимете увагу на стіни будівель і відкриєте своє серце світові. Я в цьому впевнена.

Ви колись читали книжку-медитацію? Чи адвент-роман? Якщо ні, то вам обов'язково треба взяти у руки "Картку Марії". Мабуть, це найоптимістичніша та найлегша книжка, яку я читала за останні роки. Але, є деякі нюанси, через які я знизила оцінку. Головний герой роману - художник, який боїться розкрити свій талант, і через це проживає сіре життя. Але все змінює зустріч з Марією - таємничою жінкою, яка дарує йому чарівну картку, що вміє змінювати життя. Так починається ланцюжок див, у якому тісно переплетене і християнство, і реінкарнація душі, і зміни у життях персонажів. Влад стає своєрідним "посланцем" на землі, і допомагає іншим людям так само віднайти своє зерно щастя. Перед нами постають дванадцять історій, тому можна прочитати книжку цілком, або ж читати по одній історії на місяць. І задумка здалася мені прекрасною, якби не два нюанси: надмірний дидактизм та картонні персонажі. Автор ніби змушує читача повірити у те, що дива існують, і постійно "наставляє" на істинний шлях. Мова персонажів дещо штучна, у їх фрази Олександр Козинець вклав власні думки, знову-таки, повчання, і через це проникнутися персонажами мені так і не вдалося. Я повірила у такий легкий хід дій, але не повірила героям. Ідеальне подружнє життя Влада та Людмили здалося мені аж надто солодким. Під час навчання в університеті ми часто сперечалися, що ж важливіше - форма чи зміст? Так от у цьому романі зміст у кілька разів перевершив форму. І аж такий разючий контраст трохи підписував враження. Однак, якщо сприймати роман алегорично, можна провести для себе багато цікавих алюзій. І за цю інтелектуальну нотку я, звісно, вдячна автору.