Серед усіх акторів, залучених до розв’язання карпатоукраїнського питання у 1938–1939 рр., Польща вирізнялася особливими мотивами. З одного боку, її дії проти Карпатської України були складовою боротьби за збереження українських земель у складі Другої Речі Посполитої та відповідно – її великодержавного статусу у міжнародній політиці. З іншого боку, вони були частиною ширшої стратегії Варшави, що передбачала знищення Чехо-Словаччини як незалежної держави та плацдарму впливів Франції у Центрально-Східній Європі з метою зведення на руїнах республіки Масарика – Бенеша власного геополітичного проєкту – «Третьої Європи» («Міжмор’я»). Саме на карпатських перевалах польська дипломатія і військо відчайдушно намагалося закласти фундамент під згаданий проєкт, адже саме тут перетинались зовнішньополітичні інтереси ключових союзників Польщі – Угорщини та Румунії, які мали сформувати ядро згаданого блоку. Запропонований до уваги збірник є продовженням підсерії «Карпатська Україна 1938–1939».