Це не перший роман Еміля Золі із циклу "Ругон - Макари" який я читаю, але він розставляє все на свої місця. У "Кар*єрі Ругонів" розповідається звідки почали свій родовід Ругони і Макари ( це прізвища двох зведених братів), і як склалися долі їхніх нащадків. Своїм циклом Золя прагнув показати, що в життєвих негодах часто винні не обставини, а характер. Сюжет "Кар*єра Ругонів" не динамічний, всі події там розгортаються ближче до середини. Тут немає різких сюжетних поворотів, грубих слів чи жорстоких сцен. Це класичний твір про одну сім*ю, яка під час революції, яка огорнула їхніх рідний Пласан, обирали до кого примкнути - до монархістів чи республіканців, щоб отримати можливість почати свою політичну кар*єру. Рекомендую для прочитання, особливо якщо любите класику.

Нравится же мне творчество Эмиля Золи! Ничего не скажешь! Роман "Карьера Ругонов" это его первая книга в огромной эпопее "Руггон-Маккарты", в которой нам подается множество страниц исписанных лишь о том, что из себя представляют самые первые Руггоны и Маккарты, ну те, которые будут фигурировать в дальнейшем. Как обычно - писатель, захватывает большой отрывок времени, в котором существует его страна. Он проводит читателя через дебри восстаний, предательств, любви и обычной жизни. В первой же книге уже есть и война, и любовь, и предательства, и прочее. Это довольно таки скучная книга, так как это лишь начало, о чем я уже говорил, но при всем при этом - она увлекательная и интересная. Эмиль Золя не зря считается одним из самых талантливых писателей всего времени! Молодая пара, нарушая все законы тех времен, вместе проводят много времени. Парень уходит на войну - грядет революция. Девушка же, отстаивая честное имя отца, которого обвинили в том, что он не делал, идет в ту же армию. В то же время в городе начинают свою жизнь семья Руггон-Маккартов, и они готовы на все, чтобы выжить.

Читала цю книгу двічі, бо з першого разу взагалі не хотілося дочитувати. Я не дуже таке люблю, досить суха класика, давні події та здавалося б, геть не актуальна проблематика. Та коли я все ж вирішила дочитати, то було вражена загальним післясмаком книги, а потім ще й задоволена рішенням дочитати. Це одна з тих книг, котру так просто не прочитаєш залпом, котра може не датися з першого разу, та вона однозначно варта прочитання. Мені часом здається, що ми, сучасні читачі, досить розбалувані. Ми хочеш легких, насичених, бажано інтригуючих сюжетів, ще й коротких за обсягом. Це однозначно не така книга. Вона складна, багатогранна, по-справжньому глибока. Автор описує тогочасне суспільство на прикладі однієї сім'ї, описує кожного героя так терпляче, аби стали зрозумілими всі його вади та особливості. Золя посилається на генетику досить ґрунтовно і підкріплює свої думки діяльністю своїх героїв, що мимовільно приводить читача до згоди, що сім'я та родинні особливості мають все ж велетенське значення.