Вкотре переконуєшся, що, якщо людям судилося зустрітися, вони обов’язково зустрінуться. Зустрінуться, попри біль, втрати, невизначеність і, навіть, попри відстані. Чому? Бо Господні шляхи несповідимі.

Є людина. Живе собі, щодня ходить на роботу, п’є чай, слухає музику, читає, розвивається, можливо, будує з кимось стосунки. Існує й інша людина. Думає, читає, надихається, гуляє парком, зустрічається з друзями, вірить в кохання, будує плани.

Обидві людини проживають свої життя, переживають ті самі почуття, але існують паралельно. Але доля завжди вносить свої корективи і дає шанс на зустріч. А, значить, надія є.

Але доведеться ризикувати. Бо «сміливі завжди мають щастя». А шаленим людям з душею, схильною до авантюр, втрачати нічого (хоч це і не так!), але життя — то калейдоскоп. Принаймні, для них. Принаймні, поки що. Життя — то фільм, в якому колись значимі для нас люди в головних ролях перетворюються на масовку, вказану в епізодах. Це все сумно, але факт.

То ж раджу не зациклюватись на цьому. Живіть одним днем, неначе він останній, дякуйте, що він є, цінуйте те, що є, і, особливо, тих, хто поруч, тримайте за руку, обіймайтеся, усміхайтеся. Шаленійте, цілуйте, торкайтесь, даруйте цю ніжність, розсипайтеся на сотні частинок, розквітайте в коханих руках. Бо все минуще, але якщо сприймати кожен день, як окреме життя, то це — ціла історія.

Ця збірка – сповідь окриленого серця.

Ваша Олька Громова