Хоча Юрій Мушкетик і ототожнюється із взірцем майстра сучасної української (зокрема історичної) прози,його роман "Яса" мені не дуже сподобався. Гарно,майстерно написана книга про одну із найяскравіших,загадковіших, найуспішніших постатей усіх часів існування Запорозької Січі, Івана Сірка.Постать,що ще за часів життя стала легендою. От чому саме не зайшло,бо автор занадто заглиблюється у духовний,психологічний світ головного героя.Книга історична,але більше вона психологічна,занадто розтягнута.Розрахована більше для тих,кого цікавить ознайомлення та вивчення внутрішнього світу головного героя.Хоча пан Юрій не був його сучасником і про душевний стан міг лише здогадуватись.Ну на те він і письменник,щоб інтерпретувати.Широко описані душевні турботи, переживання Сірка.Хоча у славетного кошового були на те підстави.Його сини полягли на полі бою і він лишився без продовжувачів роду,що на той час розцінювалось,як катастрофа. Також у книзі фігурують правобережний гетьман Петро Дорошенко та лівобережний Іван Самойлович,який був наставником Москви. Події розвиваються у самий розпал "Руїни". Гарно,майстерно написаний твір,але мені забракувало родзинки-описування подвигів та здобутків. Мало дії,багато сліз.