"Як виміряти планету" я дуже довго дивилась на цю книжку і ніяк не могла вирішити потрібна вона мені чи ні, із-за різних рецензій. На Якабу як раз була акція і я наважилась, так як за таку ціну книжка з твердою палітуркою це чудово. Отож, отримали книжку, вона гарна, невеличка, стала читати синові і починаю розуміти, що я сама не дуже розумію про що йде мова. Те, що книжка українською, це один із плюсів, але так багато зворотів, що одне речення майже на всю сторінку і втрачаєш думку. Один із плюсів ще, це третій і останній, великий шрифт тексту. Книжка складається з оповідань про їжачка Кнопку та його друзів. Оповідання невеликі, але якісь безглузді. Я спочатку думала, що фантастичного характеру, та ні. Деякі герої незрозумілі, наче вирвані із іншої книжки. Ми з сином так і не дочитали, хоч як я вже не намагалась хоча б один раз дочитали, але складність слів і зворотів не засипала уваги дитини. Оповідання стали складні для нашого розуміння і пояснення. Нам не сподобалось. Вибачте за таку рецензію.

Той випадок коли картинки у книзі та назва цікавіші за саму книгу. Книга містить коротенькі описи, які важко зрозумілі для дитини, і мені (мамі) не легше зрозуміти, а ще важче усвідомити, навіщо писати такі дитячі книги? Можна сказати, що поєднати розповіді у одну життєву історію їжачка Кнопки важко. Герої книги це: їжачок Кнопка, Вухнастик схожий на мишеня, Дивожруля мавпочка, Летуха білочка, а також бібліотекар, який зветься Головним, вони пересікаються в історіях книги, але ніяких захопливих пригод і навіть натяку нема на цікаву назву книги "Як виміряти планету". Дочка читала бо потрібно було дочитати,коли просила переказати про, що була історія ?- їй було дуже важко, тому навряд я б таку книгу рекомендувала для дитячої аудиторії. Дитині було не цікаво, вона все запитувала чи багато вона повинна цього прочитати? І чесно кажучи слухати це також не цікаво!!! Із позитивного тільки те, що великий щрифт у книзі і дитині легше прочитати і потренуватись вичитуватись і покращити техніку читання.

На мій погляд, збірка оповідань під назвою "Як виміряти планету", яку написала сучасна молода українська дитяча письменниця Катерина Олександрівна Кулик, просто ідеально підходить для самостійного читання дітям молодшого шкільного віку, адже тексти коротенькі, надруковані крупним шрифтом. Моєму синові дуже сподобалася книжечка, він її часто перечитує вибірково деякі оповідання, які сподобалися найбільше. Головним героєм є симпатичний їжачок на ім'я Кнопа, він дуже позитивний, тому що читаючи оповідання навіть відчувається, що він своїми думками та діями випромінює світло та намагається бачити світ райдужним, щасливим. Таким чином, дитина з малих літ автоматично наповнюється позитивом, намагається як їжачок Кнопа бачити тільки добро у світі. Окремо хотілося б відзначити чудові ілюстрації талановитої художниці Наталі Рудіян, які дуже гармонійно доповнюють тексти оповідань, допомагають проникнутись сюжетною лінією, створюють певну атмосферу. До речі, всі герої-тваринки зображені в одежі, таким чином вони дуже нагадують маленьких дітей, що викликає у юних читачів ще більший інтерес та симпатію.