Ця книжечка нагадала мені про те, як сильно діти люблять щось будувати. Це щось не конче мусить бути ідеальним: кілька недбало збитих дощок чи зв'язаних галузок — це вже неприступний замок чи секретний штаб, напнута ковдра — це казкове шатро, чи, як у випадку Мартіна і його тата, купка непотребу стає саморобним автомобілем. Усе почалося, коли хлопчик десь почув, що у місті скоро відбудеться автопробіг для зроблених власноруч автівок і вирішив взяти участь. Добре, що в нього були колеса від старого велосипеда і тато, який завжди готовий допомогти! Для мене ця книжечка про радість спільної праці, особливо такої, коли гуртом створюють щось матеріальне, так, що на нього можна дивитися і пишатися своєю робою. Мартін і його тато взяли купу мотлоху і зробили з нього чудовий маленький автомобільчик, який гідно показав себе на перегонах. Хоча Мартін і не здобув перемогу, він не засмутився, хоча й малий, він уже знає, що радість — в процесі. Багато годин "якісного" часу, які він провів разом із татом за роботою, набагато важливіші за якийсь там блискучий кубок.

Книгу з назвою "Як ми з татом будували автомобіль" ми просто не могли пропустити: автомобілі син обожнює, тата теж. Придбали і не пошкодували Авторкою книги є Анна Обіолс - іспанська дитяча письменниця. Історія досить проста: маленький хлопчик Мартін попрохав тата допомогти йому скласти автомобіль. Тато, звичайно, погодився і з підручних засобів хлопці почали майструвати, використавши навіть мітлу та підставку для гарячого посуду. Все вдалося і на змайстрованому автомобілі Мартін прийшов третім. Із перемогою його вітали батьки та маленька сестричка, які прийшли його підтримати. Як на мене, то ця історія - насамперед про батьківську любов і підтримку, про те, що немає нічого неможливого, якщо докласти зусиль. Окремо хочу відзначити, що книга гарно ілюстрована, малюнки приємні і не занадто яскраві. Крім того, на останніх сторінках зображені деталі автомобіля та розміщений короткий екскурс в історію автомобілів. Моєму синочку книга дуже сподобалася, хоча йому ще й трьох немає, але він запитав: а ми з татом теж колись змайструємо автомобіль?!)))