Дуже важлива книга для розумінняпочуттів людини, яку буллять всюди. Це також неймовірно красива історія дружби. В реальності напевно такого не існує, але завжди зочеться вірити, що така дружба все ж таки трапляється, і особливо у людей, які жили із дисфункціональними «неблагополучними» батьками.

Я взяла цю книгу без особливих очікувань. Просто бачила її час від часу у сторіз, у когось на полиці, у розмовах. Вона досить довго лежала, а потім одного вечора відкрила, а закрила вже під ранок. Це книга зайшла мені в серце через якісь дрібниці: осінній Київ, музика в навушниках, дивне відчуття знайомих думок. Я читала що це історія про самотність та дружбу, але для мене це історія про людину, яка дуже боїться жити. Боїться простих речей: вийти з дому, не ховатися за красивою картинкою. І потім трапилась одна випадкова зустріч, що з цим страхом змусила зустрітися. Ріо тут — про мрію, яку відкладають на потім і ще, про таке життя, яке ніби десь поряд, але ми його не живемо. І це дуже відгукнулось. Це часто про нас, це ж ми так живемо, постійно відкладаємо, ніби чекаємо на наш час. Мені сподобалося, що книга не повчає. Вона не каже, як правильно. Вона просто поруч. І дає відчуття, що бути розгубленим — нормально. Боятися — теж. Не скажу, що це моя улюблена книжка на всі часи. Але це точно та історія, яку я рада, що прочитала саме зараз. І яку ще довго буду згадувати — не за сюжетом, а за відчуттям.

Книга виявилася дуже скучною, настільки, що я кілька разів ловила себе на думці, що просто "дочитую з принципу". Сюжет мало реалістичний і тримається на надуманих подіях, які не викликають віри в те, що все це могло б статися в реальному житті. розчарувала кінцівка, вона скомкана, непереконлива, ніби написана в поспіху, щоб просто поставити крапку й здати рукопис. Враження, що авторці стало лінь розкривати історію до кінця, тож усе просто різко обірвали. Окрема проблема це уривки з блогу. Вони абсолютно не вписуються в загальну лінію сюжету й виглядають зайвими. Створюється враження, що їх додали лише для того, щоб збільшити обсяг книги, а не тому, що вони несуть якусь цінність. Замість розкриття героїв або розвитку історії -просто набір випадкових текстів, які вибивають із ритму читання. Загалом, книга залишила відчуття штучності та поверховості