,,Соловейко та їжачок" від Юрія Ярмиша - казка, яка проймає до глибини душі, така вона щира та зворушлива! Після її прочитання я плакала... Не пригадую, щоби ще яка-небудь історія для дітей так мене вразила! Надзвичайно виховна, тепла та сумна - мова ж піде про самопожертву, тому запасіться носовичком! ...В одному лісі-пралісі жив собі маленький Їжачок з великим серцем. Одного разу він врятував від неминучої смерті крихітне Солов'ятко, яке випало з гнізда: підступна Лисиця от-от би його з'їла! Цей випадок поклав початок справжній дружбі між Їжачком та малятком: ,,Вони всідалися під кущем, пили чайочок, і Їжачок розповідав своєму другові багато цікавих казок". Солов'ятко віддячувало другові чудовими співами, зручно вмостившись на маленьку зелену сосонку. Коли прийшла осінь, солов'їна сім'я полетіла у вирій. Ліс спіткала велика біда: від блискавки загорілися трава, листя, Їжачкова хатка і кущ, на якому гніздилася Соловейкова сім'я. Лісові мешканці покинули свої домівки, рятуючись від лиха... Після повернення додому Їжачок не впізнав рідний ліс, від якого залишилося страшне згарище. Аж тут голодного та знесиленого Їжачка підстерегла та сама Лисиця, здійнявши над ним свої пазуристі лапи... Єдиною думкою, що заполонила усе бідне створіння була така: ,,А що станеться з Соловейком?..Він же не впізнає свого рідного лісу!.." І тут трапилося справжнє диво... Яке, не скажу, бо фінал казки - дуже неочікуваний! Додам лише, що кожен отримав те, що заслужив. А от Їжачка мені шкода було, хоч цілком розумію його жертовність... Окремо хочу подякувати художниці Юлі Мітченко: Ваше ілюстративне оформлення потрапляє в саме серце! Просто не уявляю кращих малюнків до цієї казки. Браво! Дуже і дуже рекомендую цю книжку! Така, що назавжди залишається в пам'яті...

Це надзвичайно зворушлива і тепла історія про справжню дружбу маленького соловейка, який одного дня випав із гніздечка, та сміливого їжачка, який, не дивлячись на небезпеку – хитру лисицю, захистив соловейка. І після цього вони стали справжніми друзями. Але коли прийшла осінь, соловейкова сім’я полетіла в теплі краї, а в лісі, де жили соловейко і їжачок, сталася лісна пожежа, що знищила майже весь ліс і, зокрема, кущик, на якому влітку жила сім’я соловейка. І хоробрий їжачок, безмежно люблячи словейка, сумуючи і чекаючи на повернення свого друга, вирішив змінити ліс і себе, аби соловейко, повернувшись із вирію, впізнав рідні краї і залишився там жити. Це добра історія про справжню дружбу, що не знає труднощів, часу і відстані. Це історія про те, що можна відчувати себе щасливим, коли робиш щасливою іншу істоту. Це історія про дива, які трапляються, якщо в серці – любов. Також у книзі привабливі малюнки (особисто мені подобається кумедний одяг лісних звірів, зі стильними деталями). Моя дитина теж у захопленні від цієї книги.