Двухтомный труд Наталии Полонской-Василенко был одним из первых трудов по истории Украины доступный для широкого круга читателей в 90-е годы прошлого века. Впервые издан этот труд был в 40-е годы прошлого века, поэтому имеет свою специфику. Книга имеет свою специфику, во первых она написана с применением устаревшей орфографии украинского языка, что может представлять некоторые неудобства при чтении, однако в целом это не уменьшает ее ценности. Особенностью книги является наличие выдержек из исторических документов, которые служат подтверждением трактовки исторического процесса втором. Благодаря таким вставкам книга получилась достаточно объемной. Также в этом труде большое место уделяется исторической библиографии каждого исторического периода. Вся книга отличается очень подробным изложением исторических фактов, поэтому она будет интересна как специалистам так и неподготовленному читателю. Несмотря на всю свою информативность книга заканчивается описанием событий 18 века, поэтому к сожалению полной картины исторических процессов не отображает. Но, несмотря на этот недостаток, книга способна помочь дополнить знания по истории Украины.

Уперше про Наталію Полонську-Василенко дізналася наприкінці 1990-х років, коли в мене, тоді школярки, було завдання підготуватися до театралізованого уроку. Я мала грати роль Богдана Хмельницького. Інтернету тоді не було, книжок з історії України у шкільній бібліотеці теж, тому мама запропонувала придбати двотомник з історії України. Я навіть пам"ятаю його вартість: 5,5 грн. Тоді це було не дуже дорого. Мені надзвичайно сподобалася ця книга. Про Хмельницького було написано чимало, тому з роллю гетьмана на уроці я впоралася на відмінно. А потім я використовувала цей посібник для навчання в школі та університеті. Безумовно, книга чудова! Всі теми до ХІХ століття подано ґрунтовно і детально. Є й політична історія, й економічна, і соціальна, наявні розділи з культури. Звісно, можуть виникнути запитання в археологів, адже за час з 1970-х років, коли книгу було видано за кордоном, й до сьогодення змінилося багато чого. Не дуже чітко подано події ХІХ і початку ХХ століття: то швидше занурення в епоху, аніж детальний її розгляд, тому дослідникам "довгого ХІХ століття" книга навряд чи прислужиться. Дехто може не зрозуміти стилю історикині та її мови (наприклад, місто Фастів подано як Хвастів). Тим не менш, двотомник Н.Полонської-Василенко - це книга, яка має бути на полицях всіх тих, хто любить історію нашої Батьківщини.

Жінка і науковий світ ще зовсім недавно були в різних полюсах суспільного сприйняття. Це зовсім не означає відсутність жінок в цьому колі, а лише дає ознаки того, що про це не говорилось і їх участь була мінімалізована багатьма чинниками. Саме тому - поява жінки та її здобутки в подібному середовищі, що не вважалось за суто жіноче чи полігамне - привертало неабияку увагу, це сприймалося як щось екзотичне, трохи не пікантне. Що є можна сказати про такий фах, як історія та археологія! Жінка,яка взялась за подібний науковий фах не заради красного слівця чи моди, а як науковець і дослідник, - приречена була на увагу і популярність. Так само, як і на неминучі перешкоди та складнощі на своєму шляху, гіперболізованіші, аніж для представників чоловічої статі. Але залишимо екскурс у гендерні особливості кінця 19 - початку 20 сторіччя і перейдемо до самої фігурантки. Наталя Полонська- Василенко - була жінка, яка мала одну мету - науковий шлях, здобуток, пошук і результат. Наука - був сенс їх життя, було єдине вірне світло у такому трагічному житті,як її. Це те,що завжди давало сили, штовхало іти далі, не опускати руки, не дивлячись на злидні, розчарування та страх. Жодні стосунки, жодні посади та перипетії не збивали її з наміченого шляху - історії. Цікавість до науки народилась в Наталі ще в молодому віці, з дитинства, як результат сім'ї та оточення. Вона спромоглася отримати вищу освіту в той час і почати науковий шлях, що дотепер приносить визнання її імені. Її історія України - хронологічна послідовна історія наших земель, основна увага приділена козацтву