Книга Історія та минуле (комплект із 3 книг)
Книга 1. Михайло Чарнишенко, або Україна вісімдесят років тому
Пантелеймон Куліш написав свій перший роман у 23 роки. Молодий автор саме вивчав історію України й зачитувався творами Вальтера Скотта. Тому його «Михайло Чарнишенко, або Україна вісімдесят років тому» — це ще й перший український історичний пригодницький роман.
Події відбуваються в другій половині ХVІІІ століття — часи занепаду Гетьманщини. Звертання до минулого, напружена дія, гостра інтрига, романтичні пристрасті, демонічні натури, безжальний вибір, що постає перед головним героєм, і сувора доля, яка карає тих, хто не шанує історії і традицій, — усе це елементи «вальтерскоттівського» рецепта і дух романтизму, який панував у тогочасній культурі.
Зворушлива історія наймички, яка до кінця життя не могла зізнатися у своєму материнстві, відверта сповідь колишнього каторжника Кирила, моторошні сільські бувальщини та драматична доля княгині Катрусі — три перші Шевченкові повісті поновому розкривають нам світ людини першої половини ХІХ століття, її переживання, змагання, мрії та розчарування. Блискучі переклади українською мовою знаних майстрів слова Бориса Антоненка-Давидовича й Віктора Сапіцького ніби наближають Шевченка до нашого часу: його герої та героїні живуть, кохають, страждають і борються, як ми сьогодні.
Книга «Княгиня» — це збірка трьох перших повістей Тараса Шевченка, що були написані Кобзарем у період заслання. Прозові твори Шевченка створені на ідейному підґрунті поем письменника, вони є свідченням болю і страждань автора, та водночас — його незламної віри в силу людського духу й правду. Погляд на творчість Кобзаря з перспективи його прози відкриє читачам несподівані й подекуди значно більш позачасові сторони творчого доробку класика.
Повісті Шевченка поєднують біографічні мотиви, особисті спостереження та соціальні міркування автора. Тарас Григорович ретельно змальовує побут життя в селі й звичаї тогочасного суспільства, що нерідко пригнічували людей й підштовхували до відчайдушних кроків.
Перший в українській літературі роман про Одесу, яку Нечуй-Левицький називає в чоловічому роді — Одес. Його космополітична, купецька, епікурейська Одеса — це простір для любові, забави, краси та споживання. На цьому тлі розгортаються два ідейні конфлікти: національна культура проти космополітизму та ідеалізм проти споживацтва й матеріалізму.
Інтелектуально роман зосереджено на питанні розвитку української ідентичності, а за сюжетом це кілька любовних історій. Письменник укотре виступає як захисник жіночих прав. А проте найбільше запам’ятаються з твору описи краєвидів над Чорним морем та взаємини між людьми — простими, смішними й вічно живими, що їх подарував нам веселий Нечуй.