Початок Першої світової війни українські патріоти Галичини зустріли з величезною надією на можливість відновити українську незалежність. Але для цього в першу чергу потрібно було домогтися поразки Російської імперії. Тому галичани масово починають вступати до австро-угорської армії. Не зважаючи на те, що Австро-Угорщина потребувала вояків, українців до лав армії брали не охоче. А тим більше не дозволяли створювати національні підрозділи в австро-угорській армії. Однак ситуація змінилася через часті військові поразки австро-угорської армії. Так у складі австро-угорської армії з’явився національний український підрозділ, що отримав назву – січових стрільців. Не дивлячись на всі побоювання австрійської влади цей військовий підрозділ дуже швидко виявився одним з найбільш боєздатних на Східному фронті. Січові стрільці вдало протистояли натиску російської армії і на відміну від регулярної австро-угорської армії проявляв більшу моральну стійкість. Після розпаду Австро-Угорщини січові стрільці стали основую майбутньої Галицької армії, якій доведеться вести жорстке протистояння з польськими збройними формуваннями. Цікавий факт, січові стрільці окрім військової справи дуже часто займалися просвітницькою діяльність, адже до їх лав в першу чергу вступали патріотично налаштовані представники освіченої інтелігенції. Про всі особливості бойового шляху січових стрільців можна прочитати в цій книзі. Окрім того, книга містить багато цікавих та маловідомих фактів з історії відновлення української державності.

Книга "Історія Січових Стрільців 1917-1919 рр. Воєнно-історичний нарис" це перш за все цікавинка в історіографічному плані, адже її автори - це справжні січові стрільці, командири військових підрозділів, які описали шлях який вони самі пройшли. Тому книга має додаткову цінність як спогади сучасників, фактично мемуари, але у документальному стилі. Написана ж вона була фактично через півтори десятка років після описаних у ній подій. Ще слід наголосити, що книга не розповідає про історію Стрілецтва в часи І Світової війни - тобто про бої у складі австро-угорської армії проти військ Російської імперії - моменти формування Корпусу УСС, відомі бої під на горі Маківці, на Лисоні і т.д. такі уже символічні для стрілецтва. Книга зосереджена лише на періоді боротьби Січових Стрільців у лавах уже армії Української Народної Республіки за Центральної Ради та Директорії (також коротко обумовлюється період Гетьманату, коли стрільці не виступали як військова одиниця Української Держави). Перша частина - де оповідається про історію УСС за часів Центральної Ради має більш оповідний характер і належить перу Василя Кучабського. Ця частина фактично найбільша у книзі. Наступна - яка описує бойовий шлях 1919 р. в складі армії Директорії у боях проти більшовиків та денікінців - авторства ген. Безручка витримана у такому більш сухому військовому стилі - що не зменшує її вартість і подає усі необхідні дані "з перших вуст" і з справжнім професіоналізмом і знанням тактичної і стратегічної сторони. На кінець вміщені фактично мемуарні змалювання історії УСС від легендарного їх очільника - Євгена Коновальця. Хоча слід зазначити, що у творах є і певна тенденційність - зокрема до гетьмана П.Скоропадського, ворожими до якого були Стрільці. Книга повниться фактами і військовими даними. Хоча слід зауважити, що із цитуванням джерел там є певні проблеми - автори закономірно не мали доступу до архівів які залишились на теренах УРСР. Так що є певна специфіка твору, яка відступає від сучасних подібного роду праць. Книга відтворює текст оригіналу - тобто мову початку ХХ ст., якою і була написана. Всім раджу придбати та прочитати цю важливу книгу, яка розповідає про історію "із перших вуст" від її учасників!

Перед читателем одна из первых произведений посвященных Сичевым Стрельцам, написанная в далеком 1937 году, но до сих пор не потерявшая актуальности. Книга посвящена истории корпуса Сичевых Стрельцов во время Украинской революции 1917-1921 годов. Следует отметить (чтобы не запутать читателя), что Сичевые Стрельцы (СС) и Украинские Сичевые Стрельцы (УСС) это два различных формирования. Первое (о котором идет речь в книге) было сформировано в Надднепрянской Украине из бывших УСС, попавших в плен русской армии во время Первой мировой войны. Осенью 1917 года из них был сформирован Галицко-Буковинский курень Сичевых Стрельцов, который встал на защиту Центральной Рады, а потом продолжал защищать украинскую государственность на всем протяжении революции. Оба автора были непосредственными участниками событий, что с одной стороны позволило им максимально подробно осветить боевую историю воинского подразделения, но с другой наложило на это описание большую печать субъективизма. Большая часть книги (раздел, написанный Василием Кучабским) посвящена событиям 1917-1918 годов, рассказывает об истории создания полка Сичевых Стрельцов, их борьбе с большевиками во время первой украинско-советской войны, а также свержению гетмана Скоропадского, в котором, по мнению авторов, именно Сичевые Стрельцы сыграли главную роль. Вторая часть охватывает события 1919 года (автор раздела Марк Безручко) и более скупа на освещение событий. Дополняют книгу воспоминания Евгения Коновальца – первого командира Сичевых Стрельцов. Книга будет полезна всем изучающим историю революционных событий в Украине 1917-1921 годов.