Праця «Історія Римської держави після Марка Аврелія» з 8 книг охоплює період 180–238 рр. Протягом тривалого часу спадок Геродіана був покритикований, але віднедавна ставлення до нього переглянуто й змінено: працю розглядають не лише як історичне джерело, а й як літературний твір.
Твір написано живою мовою, цікаво й захопливо, з багатьма подробицями. Описуючи історичні події, Геродіан не цурався творчого підходу до свого завдання, і об’єктивність викладу нерідко поступається в нього місцем художній формі. Попри це, його визнають істориком, який доклав помітних зусиль, щоб запропонувати впорядковане та чітке бачення фактів, які він вважав вирішальними для занепаду Римської держави та суспільства.