Інтернат
Электронная книга | Код товара 838623
Yakaboo 4.8/5 11 отзыв
Автор
Сергей Жадан
Издательство
Видавництво 21, Meridian Czernowitz
Язык
Украинский
Год издания
2017
ISBN
978-966-97679-0-5
Тип
Электронная
Литература стран мира
Украинская литература
Литература по периодам
Современная литература

Все о электронной книге Інтернат

...Одного разу, прокинувшись, ти бачиш за вікном вогонь. Ти його не розпалював. Але гасити його доведеться й тобі.

...Січень 2015 року. Донбас. Паша, вчитель однієї зі шкіл, спостерігає, як лінія фронту неухильно наближається до його дому. Стається так, що він змушений цю лінію перетнути. Щоби потім повернутись назад. І для цього йому щонайменше потрібно визначитись, на чиєму боці його дім.

Характеристики
Автор
Сергей Жадан
Издательство
Видавництво 21, Meridian Czernowitz
Язык
Украинский
Год издания
2017
ISBN
978-966-97679-0-5
Тип
Электронная
Литература стран мира
Украинская литература
Литература по периодам
Современная литература
Рецензии
  •  
    Три важких дні з життя звичайного чоловіка 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Неймовірно сильна книга. Написана, водночас, просто й зрозуміло. Тут не має яскраво виражених героїв та антигероїв, читач сам робить вибір про це. Втім, головний герой роману постає перед нами спочатку як доволі слабкодухий чоловік, який не вміє приймати рішення, не прагне змінити щось в своєму житті, а пливе за течією. Але, водночас, у вирішальну мить свого життя він приймає важке рішення - відправляється на пошуки свого племінника, щоб забрати його з "лап війни". І практично весь роман побудований на цих трьох днях життя героя, який бачить всі жахи війни, неоднозначність ситуацій та відношення людей до неї, вчиться приймати рішення, причому не тільки за себе, а й за інших людей, оскільки волею випадку стає іноді основним чоловіком, на якого всі сподіваються. Він дуже боїться, не раз прощається з життям, але не сходить зі свого шляху. І, врешті-решт, рятує племінника. У книги глибинний психологічний зміст, адже весь цей час цінності героя, його колишні думки та колишнє життя проходить ніби перед очима.
  •  
    Отзыв
    Ця книга про шкільного вчителя, звичайну людину, яка раптом опинилася в епіцентрі війни. Майстерно зображено внутрішні переживання героя, пошуки правди, своєї країни і, в решті-решт, самого себе. Читається на одному подиху.
Купить - Інтернат
Інтернат
75 грн
Доступные форматы для скачивания:
 
Информация об авторе
Сергей Жадан
Сергей Жадан

Сергей Викторович Жадан — личность разносторонняя: одновременно поэт, прозаик, автор эссе, переводчик и организатор литературных фестивалей, рок-концертов, театрализованных представлений и даже акций гражданского неповиновения. Тем, кто хочет понять, чем живет современная украинская литература, советуем купить сборники стихов Сергея Жадана, а заодно почитать рассказы и романы этого популярно...

Подробнее

Рецензии Інтернат

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Три важких дні з життя звичайного чоловіка 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Неймовірно сильна книга. Написана, водночас, просто й зрозуміло. Тут не має яскраво виражених героїв та антигероїв, читач сам робить вибір про це. Втім, головний герой роману постає перед нами спочатку як доволі слабкодухий чоловік, який не вміє приймати рішення, не прагне змінити щось в своєму житті, а пливе за течією. Але, водночас, у вирішальну мить свого життя він приймає важке рішення - відправляється на пошуки свого племінника, щоб забрати його з "лап війни". І практично весь роман побудований на цих трьох днях життя героя, який бачить всі жахи війни, неоднозначність ситуацій та відношення людей до неї, вчиться приймати рішення, причому не тільки за себе, а й за інших людей, оскільки волею випадку стає іноді основним чоловіком, на якого всі сподіваються. Він дуже боїться, не раз прощається з життям, але не сходить зі свого шляху. І, врешті-решт, рятує племінника. У книги глибинний психологічний зміст, адже весь цей час цінності героя, його колишні думки та колишнє життя проходить ніби перед очима.
  •  
    Отзыв
    Ця книга про шкільного вчителя, звичайну людину, яка раптом опинилася в епіцентрі війни. Майстерно зображено внутрішні переживання героя, пошуки правди, своєї країни і, в решті-решт, самого себе. Читається на одному подиху.
  •  
    У пастці війни
    Книга неймовірно цікава і в той же час емоційно важка. Не читати тим, хто хоче жити в мильній бульці осторонь війни.
    Страшно, напружено, цікаво. Весь час переживаєш за головного героя і чи вдасться йому врятувати племінника.
    Книга змушує задуматись про те, як швидко може все змінитись. Як мирне і цілком щасливе місто за лічені дні може перетворитись в руїну...
    Головний персонаж не є героєм...сильним чи неймовірно розумним. Він простий чоловік, трохи слабкий, трохи боягузливий. Але трапляється ситуація в якій він вимушений йти на пролом, на крайності. І це доводить, що людина може бути сильною і дуже витривалою, більш витривалою ніж може здаватись на перший погляд.
    Це не просто книга вигадка, не просто війна нафантазована автором. Це зображення українських реалій, сьогодення. Для тих, хто живе під мирним небом і забуває чи навіть не задумується про те, що відбувається на Сході, про те, як живуть-виживають там люди і як страшно опинитись у пастці війни.
    Жадан не дає оцінки подій, не розбирає, хто поганий, а хто хороший. Він просто показує нам усю картину, як вона є. І кожен сам для себе робить висновки.
    Являюсь фанатом Жадана, але цей твір навіть перевершив мої очікування, так швидко і цікаво мені читалось.
  •  
    Це перший роман Жадана, що я прочитала. Я брала книгу до рук з думкою про те, що вона має мені сподобатися, не може не сподобатися, бо це ж сам Жадан. Тому в певному сенсі вразити мене було неможливо. Втім, я таки здивувалася, коли виявилося, що перша ж ліпша книга Жадана, що мені трапилася під руку, виявилася про Донбас та про життя у маленькому прифронтовому містечку.
    Головний герой спочатку дратує, і згодом стає зрозуміло чому він так дратує - дуже схожий на багатьох нас, і ці риси зазвичай не хочеться в собі бачити. Те як він весь час вагається, намагається уникнути будь-якої конфронтації, промовчати - все це в цілому дуже відштовхує. З іншого боку, щоб залишитися живим в умовах війни, такого роду конформізм необхідний, і це теж цілком зрозуміло. Але для героя його позиція продиктована не якоюсь необхідністю, радше загальною пасивністю. Тим цікавіше, як умови заставляють його брати на себе відповідальність за себе та інших, вимагати чогось та боротися за життя. Цікаво, що самому автору, на мою думку, вдалося уникнути пропаганди чи навіть симпатизування будь-якій зі сторін.
    Самі події книги іноді здаються занадто фантастичними, аж поки не згадуєш історії своїх знайомих і не розумієш, що в певному сенсі ці пригоди є дуже вдалими.
    При всій надзвичайності та важливості книги, у неї є один дуже цікавий аспект. Пригоди головних персонажів настільки насичені, що в певний момент ти починаєш читати її радше як пригодницький роман, забуваючи про те, що це і досі реальне життя реальних людей.
  •  
    Треба читати
    Два довгих роки я не підступалася до цієї книжки. Для мене вона була на поличці «треба було б». І жанр не мій. Бо сама я в ньому не пишу. І соціалка так мені на роботі все життя зашморгом на шиї, що в літературі я її оминаю. І новини, у т.ч. військові, які мушу відстежувати, а не просто цікавитися – ще один чинник неврозів. Одне слово, війну і соціалку на мистецькій ниві я оминала свідомо, хоч час від часу таки читала не лише документалістику на цю тему. Отже, взяла «Інтернат» С.Жадана з важким серцем. Загалом, ні книжка, ні автор моєї рецензії не потребують. Зате я потребую поділитися з кимось післясмаком від прочитаного. Проковтнула, розжувавши і відчувши кожен запах і смак мінорно-поетичного жаданівського письма. Так, важко усвідомлювати вкотре цю реальність. Так само важко, як і ту, де люди відмежовуються від вибору, виборів, війни і відповідальності, нехтуючи чи жертвуючи задля цього відмежування власним життям. 335 сторінок без відриву. Це повинен прочитати кожен, кому не зрозуміло, яка ціна у зволікання чи відсутності позиції. Це просто література. Основні рефрени тексту, що лягають у підсвідомість, важкий і гнітючий, нав'язаний темою війни: «Нікого не жаль. Нічого не жаль.» Але там хеппіенд, якщо можна так це назвати.
  •  
    Страшні події в рідній країні
    Коли старий батько наказує Паші відправитися до інтернату, щоб забрати малого племінника додому, Паша не дуже захоплюється цією ідеєю. Але розуміє, що або піде сам, або старий відправиться в путь все одно. Тому Паша збирає невеликі пожитки в ранець, натягає зимову куртку, взуває зимові черевики і вирушає в саме пекло.

    Протягом усього процесу читання у мене не сходили мурахи зі шкіри. Хоча книга і невелика за об`ємом, але це точно не той твір, який ти ковтаєш за кілька годин. Кожна сторінка, кожен рядок, кожне речення давалося так тяжко, як ніяка книга у моєму житті. А все через те, що це реальні події, які відбуваються з реальними людьми в сучасній Україні. У твоїй рідній країні.
    Читати про пустощі, розбомблені території, людей які сидять на своїх нечисленних пожитках (а рятують вони все що можуть) в надії на щось. Вони навіть не знають на що саме. Чи повертатися до власних домівок під чужий прапор, чужу мову, чужу владу - так для них вони ніхто. Чи вибиратися зі своєї рідної землі, з місць де вони провели все своє життя, і їхні прадіди провели тут же своє життя і відправитися кудись не знати куди - так кому вони там потрібні.

    Таке відчуття, що читаєш якусь антиутопію. Але потім згадуєш, що це відбувається зараз у твоїй країні і стає страшно.
  •  
    Не твоя війна?
    Важко читати про війну. Ще важче читати про війну, яку ти переживаєш тут і зараз. Останнім часом я зустрічала все більше відгуків на цей роман, тому таки вирішила - треба читати.
    Взагалі такі романи - «не мої», за все життя воєнні романи я читала лише у Ремарка. Але його романи виявились набагато легші до сприйняття. Бо ж легше сприймати те, що вже відболіло, відкровило та вляглось у закутку душі темним смутком. Війни, описані Ремарком, закінчились.
    Наша ж війна триває. І ця війна - в кожному з нас: у тому, хто воює, хто волонтерить, ходить в офіс на роботу та виховує дітей. У тому, хто визначився і ні.
    Ось і головний герой, Паша, не визначився. Але три дні дороги, три дні пошуку дороги [і себе] владнають це питання. Наляканий чоловік, що відправився у захоплене місто рятувати племінника, повернетесь додому вже іншим. І ви після читання станете іншими.
    Безперечно книжка не для розваги. Але не дарма радять з нею ознайомитись - кожному варто зазирнути за інший бік цієї війни.
    А на титулці зображений папороть - скам’яніла глиба з відбитком давньої рослини, якій десятки, сотні і тисячі років; який був до нас і після нас буде.
    До речі, ця книжка - номінант на літературну нагороду Книга року BBC Україна за 2017 рік.
  •  
    Про абсурд, що діється тут і тепер
    Роман Сергія Жадана "Інтернат" заслужено виборов номінацію "Проза" премії "ЛітАкцент-2017": виважений, емоційний, але без надривного надміру текст про біль, страхи й жахіття новітньої російсько-української війни.
    Три надсадні дні, що змінюють персонажа; три розділи, що кривавлять і перевертають свідомість читача. Шлях туди й шлях назад: це багато чи мало? Це звично, за нормальних, мирних обставин життя. Це загрозливо й майже інфернально, коли йдеться про місто під обстрілами, про місто обложене, покинуте захисниками й наново окуповане представниками "нової влади"... Під час читання мимоволі виникали читацькі алюзії: пригадувалося "Вогненне коло" Івана Багряного, а ще - низка текстів із прози абсурду. Бо від болісного того читання повсякчас хочеться "прокинутися", щоб усвідомити: це - сон, так не буває. Проте усвідомлюєш, що буває саме так, а то й значно гірше, бо автор майстерно завуальовує смерть, у більшості можливих випадків підкидає читачам трагічні натяки на неї, без жахливих реалістичних картин. Проте й того досить, якщо вмієш співчувати. І хоч одним із мотто персонажа-оповідача стає "Нікого не шкода", бо так спрацьовує психологічний самозахист, а персонаж має хворе серце, як дізнаємося наприкінці; та це не стає на заваді гуманістичним почуттям і людяним вчинкам: чи йдеться про порятунок людського життя, чи про прихисток покинутого й безпорадного собачати.
    Трансформація вчителя-мовника (чи хто звертав увагу, наскільки часто в сучасній українській літературі з'являються тексти про недолугих і неоковирних бюджетників?), його долання власних страхів, більших і менших термінів придатності, зміна ролей між ним і його молодшим родичем-"підопічним", витлумачення низки філософських питань про відчуженість навіть поміж найріднішими, про співучасть у тотальному злі, про пошук правильних слів і вчинків, про любов і байдужість - і все це осмислюється упродовж трьох днів! Небуденний текст для розуміння біди, що прийшла; усвідомлення порожнечі, котра існувала; осмислення тяглості історії, що непідвладна діям окремих людей, проте складається з величезної суми таких дій...
  •  
    Війна
    Війна, ще декілька років тому це слово означало якесь далеке поняття, яке було або в минулому, або проходить десь настільки далеко від наших земель, що здається нереальним. Сергій Жадан описує війну, яка точиться сьогодні, вони відбувається в нашій країні, вона щодня вбиває наших захисників, вона щодня руйнує життя десятків сімей, вона ламає сотні доль, вона змінює життя нашої Землі.
    Герой книги звичайний вчитель, який змушений ставати героєм, щоб забрати свого племінника з інтернату. Якщо ще за декілька років до початку війни поїздка в інтернат вимагала лише трохи вільного часу та певну суму коштів, то з початком війни вона перетворюється на справжнє випробування долі та балансуванням між життям та смертю.
    Автор описує зруйновані обстрілами міста, спорожнілі будинки та жахливу дійсність виживання в умовах постійних обстрілів. Жадан не робить метою книги описати бойові дії, автор зосереджує свою увагу на тому, як змінилося життя людей, як війна вплинула на їх долі, як вона щодня нівечить сотні душ та саме найстрашніше, як війна руйнує надію.
  •  
    «Інтернат»: книга, необхідна нам саме зараз
    Війна завдає суспільству надто глибоких ран. Її присутність у літературі, кіно, образотворчому мистецтві – це спроби залікувати рани, осмислити вплив війни та її причини, дати надію. Збройний конфлікт в Україні триває з 2014 року і наші митці лише починають звертати у своїх творах увагу на цю тему. Один із таких творів – роман Сергія Жадана «Інтернат», у якому описані події трьох січневих днів на сході України 2015 року.

    «Інтернат» – простий за сюжетом і структурою. Головний герой – учитель Паша – їде до сусіднього міста забрати племінника з інтернету. Просте завдання в один момент стає надзвичайно складним, на його шляху постійно виникають перешкоди. Хочеться сказати, що вони змінять його життя, та чи справді це так?

    Паша свідомо уникає політики та новин, стоїть осторонь подій, ігнорує дискусії про «хто правий». Він просто Паша, навіть не Павло, маленька людина, яка не намагається взяти під контроль своє життя та свої думки. Війна вривається у розмірене життя Паші, проте його це не обходить, він робить вигляд, що все як і раніше. Йому байдуже, якою ціною його станцію повернули під контроль України, та і все одно, що повернули.

    Зрештою, обставини змушують героя звернути увагу на війну – її хід, наслідки та вплив на людей. Поряд із подіями, що відбуваються, Паша згадує своє дитинство, повне розчарувань. І тоді, і зараз все здається безрадісним. Головний герой відображає думки частини населення, а тих, хто стоїть на певній позиції, Паша обурює. Протягом всього твору він викликає двозначні почуття і до кінця відчуття не змінюються. Чи змінюється Паша після трьох днів пригод? Навряд чи кардинально: він проявляє твердість у деяких моментах, та чи збережеться вона надалі? Якщо його не торкають навіть такі події, то чи є надія вплинути на думки та серця таких як він, яких більшість?

    На противагу Паші, його племінник у свої 13 років здається куди рішучішим. Незважаючи на розбіжності, він ставиться до дядька з розумінням. Можливо, і нам слід сприймати спокійно всіх людей, якої б думки вони не були? До того ж, підібрані наприкінці щенята і світло з вікон домівки вселяють надію, що всі негаразди були недарма та допоможуть нам вирости.

    В романі немає кардинальних поворотів подій чи доленосних рішень. Це погляд на життя пересічного громадянина, невелика частина того, що відбувалося та відбувається на Донбасі. Проте через такі маленькі події та людей можна побачити загальну картину. А вона невесела, хоч і не позбавлена сподівань.
  •  
    Отзыв 25% пользователей считают этот отзыв полезным
    Тепер і я серед них, фанатів Сергія Жадана. Зрештою, "Інтернат" навряд чи когось залишить байдужим.

    Три неймовірно насичені жорстокими й несправедливими подіями дні переживає головний герой, вчитель мови Паша. Але це війна, а вона хіба буває справедливою? Щоб у розпал військогового конфлікту забрати з інтернату племінника, Паші доводиться грати в дивну гру "хто кого" зі смертю. До речі, Паша постійно вислизає. Складається враження, ніби це якась комп'ютерна гра, а не гіркі реалії України.

    Беззаперечною цінністю книги, неодноразово відзначеною багатьма, є щирість і незаангажованість подачі. У Жадана все без прикрас, ніякої тобі пропаганди (навіть з найкращими намірами), а свої-чужі міняються місцями, залежно від обставин. Не даремно жодного разу автор не каже, чиї в конкретному моменті книги зображуються військові. Лише описово підказує читачеві, а може просто дозволяє робити вибір. Проте свою позицію автор таки демонструє, хоч і ювелірно: у нього лиш по одну сторону літають птахи:)

    Як новачок у творчості Жадана, не можу не відзначити, як мене захопила манера письма. Загалом: надзвичайно сильна образність. Разом з героями я затримувала подих, боялися собак, кривилася від мерзотних запахів і мерзла в промоклих речах.

    Окремо хочеться зупинитися на нецензурній лексиці. Жодного разу я не читала твору, де б так доречно вживалися мати. Я з тих принцес, які допускають, що один мат може передати всю глибину думки, з чим ніколи не справляться "рядові" слова.

    Скажу чесно, я не люблю читати про війну. Тим більше про війну на Донбасі. Але "Інтернат" мене переламав. Про цю книгу можна писати дуже багато, бо тут справжні люди і справжні емоції. Таке не залишає читачів осторонь.
 
Характеристики Інтернат
Автор
Сергей Жадан
Издательство
Видавництво 21, Meridian Czernowitz
Язык
Украинский
Год издания
2017
ISBN
978-966-97679-0-5
Тип
Электронная
Литература стран мира
Украинская литература
Литература по периодам
Современная литература
 

Об авторе Інтернат