«Інститутка» є оповіддю від імені молодої служниці Устини. Устина все життя служить у старої пані. Але її життя змінюється після приїзду молодої інститутки – випускниці інституту благородних дівиць. Виявляється, освіта дала їй не розум і ерудованість, а зверхність. Молода пані-інститутка вибрала собі Устину за особисту служницю та влаштувала в господарстві справжній терор. Чому та сталося? Просто зовні життя молодої пані виглядає досконало, але всередині воно наскрізь гниле. Чи є альтернатива? Устина показує, що є. Разом із своїм молодим чоловіком Устина покидає затишний маєток і близьких друзів. Натомість вона переїздить до міста, де багато працює, доволі мало заробляє, але відчуває себе вільною. Що є свобода,? Про це міркували і Григорій Сковорода, і Тарас Шевченко… Тепер про це міркує Марко Вовчок. Не випадково письменниця присвятила повість «Інститутка» саме Тарасу Шевченку.