Третій том манґи "Інша" підводить читача до завершення семестру у класі 3-3. Збільшення кількості "неіснуючих" не допомогло зупинити прокляття, тож смертей стає все більше. Завіса таємничості потроху спадає, герої отримують нову інформацію і дізнаються, що один-єдиний раз дію прокляття вдалось зупинити, коли учні класу 3-3 та їхні родичі вже почали помирати. Відчуття загрози перемішується із цікавістю - хто ж мрець, який цього року додався до класу? Адже навіть він сам не знає, що вже неживий. За традицією том завершився на найцікавішому моменті, тож очікування від фінальної четвертої частини дуже високі. Сподіваюсь, автори зможуть нас здивувати. Видання не змінилось, м'яка обкладинка, яскрава суперка, цупкий папір, чорно-білий малюнок. Єдине виключення - чотири кольорові сторінки на початку. Видання манґи від Мольфарів надзвичайно приємно тримати в руках. Вони гарно надруковані, легко розгортаються, корінці не заламуються. Не може не тішити, що тиражі не знижуються з кожною наступною частиною, отже більшості читачів історія все ж припала до душі і в майбутньому ми можемо отримати більше містичної манґи від українських видавництв.

Подростковый триллер, манга и аниме-фильм - это все произведение Аяцудзи под названием "Another". Это мистическая история, где главные роли играют японские подростки. И так, история начинается еще в далеком 76 г, когда в одном из классов умирает ученик (или ученица, там же имена и фамилии спорные, по этому точность изначально упущена), но он был настолько любим одноклассниками и классным руководителем, что весь год они делали вид, что он никуда не исчезал. И на выпускном фото эта "игра" проявилась, когда ученик проявился вместе со своими товарищами. И с того момента каждый раз, когда собирался такой же выпускной класс случались смерти, все из-за лишнего ученика... Потом мы попадаем в современность, где новый ученик, в связи с семейными обстоятельствами переезжает в этого городок и попадает в этот класс. Он сразу понимает, что хотя к нему хорошо отнеслись изначально не все так хорошо на самом деле. Для меня классик хонкаку был интересен в таком обличии. И действительно, хотя и жанр подростковый, автор не упустил любовь к классике и воплотил в этом сюжете. Кроме того добавил мистику, чем хорошо запутал читателя. Но феномен еще и в том, что эта книга стала самой известной, несмотря на экспериментальный вариант написания. Соглашусь с другими читателями, что местами скучновато, но опять же, это особенность японских авторов, любовь к размеренному темпу, без спешки и яркой динамики. Но в общем я осталась довольной, ведь сказка получилась интересной и очень атмосферной, в духе традиций Японии и с вкраплением их менталитета, религии, мифологии.