«В серці моря» - історія загибелі китобійця "Ессекс". Історія, яка надихнула Мелвілла на створення "Мобі Діка". 20 листопада 1820 року корабель з Нантекету "Ессекс" був протаранений кашалотом, щоб незабаром піти на дно, залишивши команду без достатнього для існування запасу їжі та води. Команда корабля залишилась в трьох вельботах. Попереду в них були довгі дні голоду, виснажливого впливу спеки та океану і ... канібалізм. Про все це (і ще трохи) і написав Натаніель Філбрік у своїй найвідомішій праці, яка в 2015 році стала основою для голлівудського фільму. Ця історія мені представляється в повчальному та мстивому контексті. Наче Природа, дивлячись на синів своїх, на мить дозволила киту вчинити по совісті. Нібито вони, кити, все терпіли, "закривали очі", ставилися поблажливо до людей, як до дітей малих, вибачали "пустощі" ... Люди полювали, вбивали, нищили безкарно, поки один старий кашалот не вирішив мовчки провчити вбивць. А може і нагадати, хто насправді має право називатися найвищою ланкою еволюції. Людина, яка збудувала собі машини і вийшла на стежку вбивства заради задоволення НЕ первинних потреб, або тварина, яка багато століть живе життям природнім і терпить втручання на свою територію. Адже не дарма писав Мелвілл, що "Кіт, подібно всьому, що величне в цьому світі, не показує світові свого справжнього обличчя". Філбрік - історик в першу чергу, але занадто в ньому живий дух літератора. Він слідкує за буквою документів і архівів, але серед рядків - захват темою! Автор сам захоплений тим, про що пише. Він закоханий в цю історію і розповідає її з величезною повагою як до людей, так і до китів. Окрім безпосередньо розповіді про події, автор аналізує вплив голоду та спеки на психіку і організм людини. Багато уваги приділяє історії китобійного центру – міста Нантакет. Мова оригіналу не складна. Достатньо розібратись з корабельною термінологією – і книга читається дуже легко. Читати рекомендую всім.