Коли ми чуємо ім'я Гомер, то у людей зазвичай виникає дві асоціації — Гомер Сімпсон або Гомер, який (як вважається) склав дві поеми "Іліада" і "Одіссея". А коли ми чуємо назву однієї з цих поема, а саме "Іліада", то що тоді нам одразу приходить на розум? Скоріш за все величезний дерев'яний кінь, як зображено на обкладинці цього гарного (але дуже недешевого) видання, за допомогою якого хитрий Одіссей зміг потрапити в Трою і цим самим заподіяти її знищення. Але в цій поемі немає жодного натяку на ці події пов'язані з дерев'яним конем. В "Іліаді" всі події закінчуються похоронами Гектора, але Троя так і не була знищена. І це дуже цікаво. В цій книзі містяться всі 24 пісні (розділи, іншими словами), які були відредаговані і розкладені в хронологічному порядку вченими з Александрійської бібліотеки. І ці 24 пісні не містять описів закінчення Троянської війни, а лише розповідають про події, які пов'язані з діяльністю і бездіяльністю Ахіллеса. Текст "Іліади" читати трохи важкувато, але бувають в ній такі захопливі розділи, особливо, де діють олімпійські боги, де дуже легко читається текст і сюжет реально цікавий. Наприклад, окремого коштує лише прочитати про інтриги Гери та Афіни, які підбурують і людей, й інших богів робити те, що призведе до знищення Іліону, тобто Трої. Деякі описи дуже жорстокі, інші — комічні. Дійсно "Іліада" — це був як захопливий серіал стародавніх часів, де є все, що треба для зацікавлення слухача. Чому би не прочитати це й винятковий літературний твір, щоб і самому не виявити, які ми маємо стереотипи про Трою та ті далекі часи?