Легендарне місто Троя недавало спокою людям в давнину і в наш час. Але в наш час воно так приваблювало дослідників і туристів через цю оповідь Гомера оспівану в величезній поемі "Іліада". Особисто мені дуже подобається стиль серії видавництва "Фоліо" і рада, що саме в цю серію потрапила "Іліада". Сюжет поеми пов'язаний з облогою ахейцями Трої, або Іліону, міста в Малій Азії. Мабуть для сучасного читача важкувато сприймати цю поему через специфіку виразів і глибоке занурення оповіді в грецькі вірування і міфологію без посвячення читача в контекст (ніби ми маємо вже знати, про що йде мова в тих чи інших натяках і посиланнях, бо сам твір було складено для давніх греків). Також трохи одноманітними виглядають сцени битв між греками і троянцями, а їх у цій поемі дуже багато. А ось коли події переносяться з поля бою у саму Трою чи в табір греків, і особливо на Олімп або в інші місця, де жили і діяли в уявленні Гомера боги, в яких вони вірили — тоді оповідь стає дуже цікавою. Одній з пісень (розділів) показано реакцію тих чи інших богів на заборону Зевса втручатися у війну між греками і троянцями, то реакція Посейдона, Ареса, Гери і Афіни — це наче психологічні портрети осіб, яким притаманна гордість, відчай, хитрість, суперництво і т.д. Гомер (якщо взагалі він склав цю поему) дуже точно персоніфікував певні вади і риси людей у вигляді божеств, яких греки так шанували. Тому поема "Іліада" — це більше, ніж розповідь про облогу і знищення Трої. Це глибокі роздуми про мораль і психологію людини в поетичній формі в реаліях староданього світу.

Непогане видання, за Іліаду нічого й казати, читати в перекладі Бориса Тена легко й приємно.