"Іди, вартового постав" - продовження знаменитого "Вбити пересмішника", що, до недавнього часу, був єдиним романом американської письменниці Гарпер Лі. Продовження, що стало бестселером і книгою з найбільшим проданим накладом в 2015 році, та обзавелося суперечливими і, часто, негативними відгуками. Пов'язано це, на мою думку, якраз таки з існуванням "Вбити пересмішника". Але все по порядку - Джін-Луїза, головна героїня обох книг, виросла. Вона живе в Нью-Йорку і повертається в рідне містечко на деякий час - відвідати батька та розібратись зі своїм майбутнім. Джін-Луїза цинічна, саркастична молода дівчина - людина свого часу, проте весь світ стає для неї догори дригом, коли вона дізнається, що її батько Аттікус, та хлопець, що мріє стати її чоловіком, замішані у роботі расистського товариства та проведенні такої ж кампанії. Брата давно нема в живих, найближчі люди виявилися геть не тими, ким видавалися, життя сходить з рейок і не бажає повертатись назад. Якщо розглядати цю книгу окремо від "Вбити пересмішника" - вона чудова. Гарно прописані характери персонажів - молодої бунтарки Джін-Луїзи, для якої в світі існує лише добро і зло, і жодних тобі напіввідтінків, поміркований та поважний адвокат Аттікус Фінч, з його прагненням знайти в усьому золоту середину та зшити докупи строкате суспільство, хлопець Джін-Луїзи, що підіймається з низів і прагне будь-що посісти місце повище серед поважних громадян. Гарно передані страждання жінки, що опинилася на розпутті, відірвана від дому, та випереджаюча час, своїми поглядами на життя. Проте стилістично та й сюжетно книга, звичайно, програє Пересмішнику. Вона інша, більш доросла, цинічніша, менш відшліфована. І її таки варто прочитати, аби дізнатись якою авторка бачила одну з найвідоміших книжкових героїнь в непростому дорослому житті. Єдиним мінусом для мене є фінал книги, що обривається на півслові, проте на те є об'єктивні причини - книга не видавалась за життя Гарпер Лі і не планувалась нею до видання після виходу Пересмішника.

«Иди поставь сторожа» - это произведение обладательницы Пулитцеровской премии в сфере литературы, американской писательницы Харпер Ли, которое изначально было частью ее великолепного романа, настоящей классики американской литературы, «Убить пересмешника». Тогда редактор рассудил, что лучше оставить в книге одну временную параллель, и, судя по тому, какой популярностью пользуется это произведение вот уже почти шесть десятков лет, оказался прав. «Иди поставь сторожа» охватывает события, которые происходят через почти двадцать лет после того, что происходило в книге «Убить пересмешника». Скаут теперь живет в Нью-Йорке, ее брат умер через проблемы с сердцем, а отец болеет. Девушка приезжает в отпуск в свой родной городок, где ей предстоит узнать правду о том, что на самом деле происходило тогда, когда ее отец защищал чернокожего Роберта. Лично для меня роман «Иди поставь сторожа» стал настоящим откровением и перевернул все с ног на голову. Поэтому, конечно же, я рекомендую это произведение.

Логічним продовженням перечитування ,,Убити пересмішника..." стало знайомство з новим ,,старим" романом Гарпер Лі ,,Іди, вартового постав". Останній був опублікований майже за півстоліття опісля видання першого, який зазнав шаленого успіху та всесвітньої любові, плюс Пулітцера та відзнаки Свободи. Виявляється, в архіві видавництва зберігався рукопис ,,Іди, вартового постав", вихід в світ якого лише нещодавно увінчався сенсацією з присмаком скандалу. Ходять чутки, що письменниця дала ,,добро" на його друк уже в недієздатному стані, що цілком може бути правдою, бо навряд чи Гарпер Лі не опублікувала його раніше, якби цього свідомо не хотіла. Ще кажуть, що ,,Іди, вартового постав" - така собі чернетка або й навіть забракована видавцем у ті часи частина ,,Убити пересмішника..." Хтозна. Але я дуже рада, що прочитала обидві твори! Бо кожен з них вартий уваги та маю свою літературну цінність. У назву роману ,,Іди, вартового постав" взято речення з Книги пророка Ісая. Взагалі, у тексті чимало описів недільних богослужінь та проповідей, а також судових засідань. Події відбуваються у ,,золотих 50-х" роках, у рідному містечку головної героїні Джін-Луїзи - у Мейкомбі, штат Алабама. Питання расової дискримінації - серед провідних у романі. А також висвітлюється вічна проблема батьків та дітей, пошуку власних життєвих цінностей та ціни моралі. Із великим задоволенням би переглянула екранізацію ,,Іди, вартового постав"!