Зима, 1980-ті, дитинство, ще молода мама, бабці, цьоці, нанашко і стрийки ще живі, а з ними живий дух галицького Різдва. Далекий від комерційного буму в супермаркетах, але не менш чарівний і таємничий для малого хлопчини в опільському селі. Тоді навіть зими були справжніші: бо сніг рипучий і його часом понад дитячу голову, і ялинка щойно з лісу от-от загориться різдвяними звіздами, як у казці! А на що перетворюється звичайна сільська кухня і яким мастер-шефом стає баба Тоня чи цьотка Ґєнка! І не тільки вона, а кожна цьотка в малому галицькому селі. Втім, не дивно, бо комори, сіни, а згодом і столи на час Різдвяних свят вгинаються від немислимої кількости смакоти: шинки, кров’янки, гишки, сальцесон, струцлі, пляцки, андрути...

Для читачів, які цінують чар і смак нашого слова, уміють відчувати і проживати написане.