Отличный том о втором мировом горе, которое пережили наши близкие родственники ещё совсем недавно от знаменитого британского историка. Он умело объединяет факты и использует очень многие источники. Важной особенностью авторов, которые пишут биографии и историю - писать максимально независимо от собственных эмоций и суждений, чисто излагая информацию без приукрашений. В книге собраны дневники, письма, разные военные документы и интервью, что помогает ещё больше вникнуть в повествование. Высветлены все самые важные моменты кровавого конфликта прошлого века. Хороший, интересный и глубокий динамичный рассказ о войне во всех её периодах и на всех фронтах. Понятно, что в одном томе невозможно осветить всё, поэтому если вам интересно изучать более детальную историю второй мировой войны, то этой книги будет мало. Но как ознакомительная версия в хорошем формате и довольно плотно - то, что надо Время от времени становилось тяжело читать из-за наплыва эмоций, тяжести понимания такой насыщенной ужаса информации.

Багато оглядачів вважає “І розверзлося пекло” Макса Гейстінгса чи не найкращим однотомником про Другу світову війну. Книга і справді вражає широтою описаних тем, кількістю опрацьованих автором джерел і спогадів. Також не можна не відмітити блискучий стиль написання - на “кістяк” фактажу дуже гармонійно накладаються спогади сучасників - і військових, і цивільних. Особливо важливим є це видання для українського читача, бо здебільшого книги про Другу світову, які видаються у нас, стосуються війни у Європі і не описують бойові дії на Близькому Сході, Тихому океані і у Південно-Східній Азії. Проте, як на мене, книга має один дуже суттєвий недолік - ставлення автора до ролі СРСР у війні. Зрозуміло, що ця праця дуже загальна, але не можна не описувати детально засадничі теми. Наприклад, дуже мало уваги приділено ролі Сталіна у розв’язанні війни. Часом, коли автор порівнює жертви західних союзників і СРСР, то відчувається його пієтет перед останнім. Хоча якби Сталін не починав би війну, то і не треба було б платити за перемогу в ній життям десятків мільйонів своїх громадян.Також автор ігнорує причину того, що сотні тисяч радянських солдатів здавалися в полон у перші місяці війни через небажання воювати за Сталіна, який приніс їм у попередні роки стільки горя - голоду, репресій і убогості. Взагалі причинно-наслідкових зв’язків між кількістю втрат радянської армії і стилем управління їх командирів у книзі майже немає. Автор хоч і наводить детальну статистику і про загиблих, і про те, що передні ешелони втрачали 25% складу у першому ж бою, і про те, що понад 300 тисяч військових було розстріляно польовими трибуналами (це більше ніж втрати американців за всю війну!), але в чому причина цього читач мусить здогадуватись сам. Воно й не дивно, якщо Гейстінгс називає м’ясників Жукова та Ватутіна “геніальними полководцями”. Про деякі факти не згадано взагалі. Наприклад, про примусову мобілізацію чоловіків радянськими польовими військовими комісаріатами на територіях України, звільнених від німецької окупації. А через ряди так званих “чорносвитників” пройшли десятки, якщо не сотні тисяч чоловіків, яких кидали під німецькі кулі без зброї та екіпірування. Також не описані деякі надважливі битви. Наприклад, битві за Київ присвячено одне (!!!) речення, а Варшавському повстанню - декілька абзаців. Тому читач не дізнається ні про безглуздий наказ Сталіна ціною десятків тисяч життів зайняти Київ до чергової річниці жовтневого перевороту, ні про цілковите знищення Варшави нацистами фактично на очах бездіяльної радянської армії. Ще один недолік книги це уникнення питання неросійських народів, коли автор описує роль СРСР у війні. Часто для нього поняття “радянський” тотожний “російському”. Навіть ремарки про те, що у складі радянської армії воювали не просто “радянські громадяни”, а представники різних народів, і деякі з них (білоруси та українці) понесли непропорційно більші втрати, ніж інші, у книзі немає. Конкретно про українців на понад семиста сторінках згадано лише раз дослівно таке: “багато українців були охоронцями в таборах смерті”. Мабуть автор вважає, що про це для читача дізнатись важливіше, ніж про 6 мільйонів українців у складі радянської армії, понад 100 тисяч у армії Польщі та десятки тисяч у арміях західних союзників. Про УПА та Армію Крайову теж майже нічого не згадано, хоча радянському підпіллю присвячено багато уваги. А от опис ролі Великобританії у війні має здебільшого негативні конотації. Автор зосереджує свою увагу здебільшого на її поразках у Франції, Сингапурі та Близькому Сході (поки американці не висадились на північно-західному узбережжі Африки). Можливо військовий внесок британців не такий і великий на фоні інших учасників антигітлерівської коаліції, але “моральний” їх внесок - визначальний. Після поразки Франції у 1940 році Великобританія залишилась єдиною країною, яка воювала з Гітлером. І робила це цілий рік до нападу Німеччини на Радянський Союз. У той же час останній окуповував території за територіями у Східній Європі. А Черччіль єдиний лідер великою трійки, який не тільки не був союзником нацистів (як Сталін), але й навіть відкидав найменші можливості домовитись з Німеччиною, як дехто в оточенні Рузвельта (Джозеф Кеннеді). Та й загалом США не вважали Німеччину ворогом до нападу на Перл-Харбор, поки вона не оголосила Америці війну. Складається враження, що США ніби не хотіли бачити загрозу, яку ніс за собою гітлерівський Третій Рейх всій світовій цивілізації. Але Гастінгс чомусь на цьому увагу не концентрує. У всьому іншому автор, як на мене, дуже виважений та об’єктивний. А робота, яку він провів для збору матеріалів до книги - колосальна. Шкода, що поки це його єдина праця видана в Україні.

Ця книга може слугувати початковим матеріалом для вивчення Другої Світової Війни.Часто цей темний період людства замовчують, або ж зовсім не бажають  говорити про "фашистів"(хоча фашистами були італійці, японці були мілітаристами, а німці були нацистами). Це хибна позиція, про це потрібно згадувати, щоб не допустити повторення того ж жахливого сценарію у майбутньому. Так ось, якщо ви прагнете почати вивчення періоду Другої Світової, безсумнівно, купуйте її. В даному творі немає набридливих термінів, котрі потрібно шукати кожні п'ять хвилин у найближчому словнику. Ні, у цьому випадку все значно простіше, є багато карт, на яких зрозуміло зображений хід подій того, чи іншого бою. Це все доповнюється чудовим вмінням автора розтягувати книгу. Він її зробив великою, але і не нудною, ти читаєш, і з часом щось таки вивчаєш. У моєму випадку це привело до активного вивчення історії. На мою думку, книга без жодних упереджень. Немає симпатій до тієї, чи іншої сторони -  все максимально живо, і історично. Крім того, зображуються не тільки бої(вони зображені в меншій кількості, більше уваги надається життю поза фронтом, життю суспільства в ті часи. Можна усвідомити, на які  труднощі натрапляли мешканці Великої Британії, Німеччини, Радянського Союзу, Японії, США. Також висвітлено відношення британців до мешканців її колоній. Моя позиція така: якщо ви хочете почати вивчати історію, але не маєте зацікавлення - купуйте цю книгу, і все кардинально зміниться. Хоча, історикам ця книга теж зайвою не буде.