Роман продовжує пригоди Мерліна, спадкоємця сил Амбера та Хаосу, який опиняється у центрі складних інтриг і магічних конфліктів. Атмосфера напружена й загадкова - чарівні світи, змінні реальності та політичні змови створюють відчуття постійної небезпеки. Сюжет розгортається через зіткнення з ворогами, пошук союзників і розкриття таємниць минулого та долі, що тягнеться за героя. Напруга виникає з поєднання магії, інтриг і моральних виборів, які визначають хід подій. Мені сподобалося, як історія поєднує фентезі, пригоди і динамічний сюжет, створюючи захопливу й атмосферну розповідь у межах великої саги.

Я закохався в сагу Роджера Желязни із перших сторінок його "Принців Амбера" і всі наступні п'ять частин поглинав одні за одними, все більше і більше захоплюючись твором. Навіть дещо затягнуті розповіді про подорожі Корвіна через позамежжя і світи Хаосу в пошуках брата-зрадника та порятунку для всесвіту мене не втомили та не набридли. І ось в п'ятій книзі Корвін таки зникає. Так що можливість прочитати наступні ще п'ять книг була просто подарунком! Очікування звичайно ж були величезні! ...але отримав я таки розчарування - Корвін "зник" із продовження... Зникають або відходять у тінь і більшість персонажів із попередніх книг... І тут тепер наче і щось цілком інше, і наче спроба повторити попередні книги... Тепер ми вже маємо головного героя сина Корвіна Мерліна, що народився та виховався у Хаосі і є його принцом, але завдяки крові батька є і принцем та представником правлячого дому Амберу. У книзі з'являється багато нових персонажів, що випливають чи зникають і вони вже якісь далеко не такі яскраві як у перших книгах, не такі з власними характерами, не такі цікаві та продумані... У них взагалі легко заплутатись і часто виходить, що ти вже не орієнтуєшся хто є хто. Сюжет звичайно ж зосереджений довкола пошуків Корвіна і внутрішніх інтриг. Але уже немає цього епічного протистояння світів, цих війн і такого масштабу... Щось це все губиться у подорожах Мерліна, його зустрічах та розмовах з різними аристократами Хаосу чи Амберу, відвідинах різних місць... І події то десь в інших світах, то на Землі... Тут твір стає наповненим магією, але якоюсь особливою...здається що і не дуже продуманою. Тут знову карти, знову Лабіринт і його антипод із Хаосу. Появляється якийсь надзвичайний браслет-змійка Мерліна... Одним словом було відчуття розчарування... Однак ви все ж візьміться читати - багато кому сподобалось не менше ніж перші п'ять книг!

Роман Роджера Желязны "Козирі долі" продолжает цикл романов об Амбере. Теперь главный герой - Мерлин, сын Корвина и Дары. Многие критикуют это продолжение за то, что эта серия перестает быть оригинальной. В чем-то, такая критика справедливая. Мне кажется, все самое интересное о мире Амбера и Хаоса было уже рассказано в первых пяти книгах. Далее появляется просто больше персонажей, а главный герой - это какой-то апгрейд Корвина, так как он умеет пользоваться и силами Лабиринта и Логрусом. Может быть, мой пессимизм насчет следующих пяти романов вызван тем, что Желязны так и закончил логически весь этот цикл, и осталось ощущение, как будто смотрел 22 серии и в последней, вместо логического завершения, просто затравка на следующий сезон, которого возможно никогда и не снимут. Еще в романе второстепенных персонажей становится намного больше, создается впечатление, что этот волшебный мир стал каким-то чересчур большим. Интересно, что появляются "новые" магические карты. Я считаю, что тем, кому понравились первые пять романов, стоит продолжить знакомство с "Хрониками Амбера". История здесь становится не хуже, и не лучше, а просто немного другой. Атмосфера остается прежней и еще стоит отменить, как здорово, что "Хроники Амбера" издаются в украинском переводе. Украинский перевод делает фэнтези Желязны насыщенным и по-настоящему волшебным!