Книга 1. Алеф

Хорхе Луїс Борхес (1899-1986) — аргентинський прозаїк і поет, який справив величезний вплив на літературу XX століття. Один з найвидатніших філософів минулого століття Мішель Фуко зазначає, що Борхес «похитнув усі навички нашого мислення і стрясає всі координати та площини». У своїх фантастичних, психологічних, пригодницьких, детективних творах, які вміщені в цьому виданні, він тонко змішує правду та вигадку, показує, на що здатен людський розум, яким може бути політ фантазії. Письменник наче не помічає повсякденності. Його оповіді про життєві драми пересічних персонажів – це завжди екстремальні ситуації, які штовхають героїв на несподівані навіть для них самих вчинки. Борхес любив пізнавати людину.

Книга 2. Книга піску

Борхес (1899—1986) — майстер короткої форми, у своїх фантастичних оповіданнях, новелах і притчах спирається на уяву. Його твори часто мають несподіваний початок. У них всесвіт гармонійний та філософський, який тонко описаний у фантазіях. До видання увійшли прозові твори зі збірок «Вигадані історії», «Книга піску», «Пам’ять Шекспіра». В оповіданнях митець розкриває парадокс людського буття в загадковому та незрозумілому світі. На думку Борхеса, збірка «Книга піску», написана в його останні дні, — найкраща книга. «Пам’ять Шекспіра» є продовженням мотивів, які є в «Книзі піску». За допомогою символів і метафор описує простір, час, смерть, самотність.