Спочатку я думала, що книга буде звичайною, але вона справді здивувала. Чим далі читала, тим сильніше затягувала в історію. Подій багато, але вони не перевантажують сюжет — навпаки, ще більше тримають у напрузі, і постійно хочеться дізнатися, що буде далі. Стиль перекладу спершу здавався дивним, але потім виявився ідеальним для персонажа, додаючи йому особливого шарму. Книга залишила глибокий слід у душі і довго не відпускала навіть після прочитання.

Ніж, якого не відпустиш - перша книга трилогії Ходячий хаос і вона мені дуже сподобалася. Я не є фанатом літератури Young adult, проте ця книга стала винятком. Мене захопила історія Тодда Г'юїта і я проковтнула книжку за два дні. Спочатку було важко звикнути до тексту, адже книга написана ніби мовою хлопчика, який не ходив до школи, тому припускається помилок і це, напевно, вразило мене найбільше. Авторові вдалося вималювати найбільш детальний образ Тодда. Сюжет також дуже захоплюючий. Я переживала за героїв і раділа за них, тому з нетерпінням чекаю на продовження.

Тринадцятирічний хлопчик (майже чоловік) Тод Гюїт живе Прентістауні невеличкому містечку де лише самі чоловіки. А ще вони чують шум. Думки один одного. Та якось на прогулянці Тод зустрічає дівчину і знаходить...тишу. На сам перед скажу про те як книга написана. Про навмисні помилки в тексті нас попереджає редактор на самому початку. Особисто мені це різало око. Але потім звикаєш. Сподобалось як прописані взаємовідносини між героями. В цілому історія хороша. Вона ритмічна бо герої весь час в русі. Цікава бо вони постійно дізнаються щось нове про суспільство і про себе. Інтригуюча зав'язка, не най цікавіша як на мене середина і класна кінцівка. Звісно ж було декілька нелогічних як на мене моментів. Отож: Мова автора: 3/5 (через ті навмисні помилки) Сюжет: 4/5 Герої: 5/5