Ця повість для тих хто цікавиться українською літературою та історією. У книзі , дуже красномовно описана природа, величний Київ, врода панночок у селі й не тільки. Для себе я взяла багато чого нового та цікавого, того що не встигла вивчити у шкільні часи. Напрочуд шкода що українська мова й до сих пір вважається мовою села.

Перш за все, це дуже сучасний роман. Тематика актуальна до неможливості, і сумно через це. ⠀ Починається роман проїздом студентів до Києва, до Могилянки. Прибувають вони з Росії, навчаються на священників, і отримують гарні робочі місця в Україні. Головні герої - два студенти, українець і росіянин. Розповідається про студентські будні будні тих часів, про шлюб і звичаї тих часів. ⠀ У продовженні роману новий головний герой - теж студент, нове покоління, Радюк. І нова проблематика - українізація. Українська мова вважається мовою темних, неосвічених селян. У селян свій одяг, мова, пісні. Міщани виглядають інакше і розмовляють російською. І лиш дехто намагається це змінити - принести освіту у село. Мені дуже сподобалася мова книжки: оригінально, але так приємно читається.