Незвична історія, незвичний сюжет. Книга на один раз. Було шкода Бабу, чекала як і Маринка, що вона повернеться, але ні. Хепі енду не сталось. Гарна обкладинка і це мабуть найкраще що є в книзі...

Вроде и неплохая книга, но вот точно ли она для детей?!? Потому что в книге не то чтобы смерти много, а как-то все слишком хорошо заканчивается - только вот в жизни так бывает редко. У Маринки все ее ошибки исправились благополучно, да еще и ожила она, а вот в реальности все как раз наоборот.... Теперь про книгу. Живет себе Яга в Избушке с курьими ножками и провожает умерших в дальнейший путь. А с ней живет внучка маринка 12 лет. Только вот никогда не общалась девочка ни с кем из живых. А так хочется. И потому она вначале знакомится с Бенжамином, а потом умершую девочку Нину не хочет отпускать, а мечтает с ней подружиться. В итоге узнает, что сама она ... мертвая, да еще и бабушка из-за ее проделок навсегда уходит в мир иной. Так Маринка еще добавляет проблем, желая вернуть бабушку обратно (ну потому что думает только о себе). Да, в книге все заканчивается замечательно. Маринка оживает, старая Яге Татьяна переезжает со своей избушкой к ней, да и Бенжамин навсегда остается в друзьях. Прям идиллия. Да, книжка-то детская, понимаю, и картинки с черепами такие милые. Но жизнь жестока, в ней далеко не все можно исправить, к сожалению.... Итог. Прочитать один раз книгу можно. Можно предложить ребенку. Но понравится она не всем.

Коли ця книга потрапила мені на очі, перше, що зацепило – це обкладинка та анотація. Не люблю м’які обкладинки, але від цієї не могла відірвати очей! Що до сюжету, то отримала я зовсім не те, що очікувала після знайомства з анотацією. В хорошому сенсі, насправді. Оскільки саме тому за історією і було цікаво слідувати. Головна героїня - Маринка – маленька егоїстка, що весь час думає лише про себе, свої почуття та мрії, а що станеться з іншими, її наче і не турбує, адже свої бажання для неї важливіші. І не важливо, які наслідки це несе для оточуючих. Добряче підбішувала, але під кінець вона таки взялась за голову. А от бабуся Яга – просто чудо. Розчиняєшся в теплі, яке вона випромінює з любов’ю і до внучки Маринки, і до своєї справи, якою вона займалася з усією пристрастю та відповідальністю. Гарно передані характери героїв, їх взаємовідносини, та біль втрати. Переживаєш стільки емоцій! Досить легка та жива мова, і твір залишає світлий відгук у пам'яті. Але все ж таки книга дитяча, а тому для дорослих – на жаль, на один раз.