Перечитавши серію вчетверте, присуджую цій книзі перше місце в моєму особистому рейтингу книжок про Гаррі Поттера (поряд із В'язнем Азкабану). Раніше цю позицію займала книга номер 5. Якщо Гаррі Поттер і Орден Фенікса стає справді сумною ближче до фіналу, то ця чудова книга від самого початку наскрізь пронизана сумними і неприємними подіями і загалом настрій у неї доволі похмурий. Можливо, саме тому, що вона ідеально до похмурої листопадової погоди, вона аж так вписалася у мій читацький настрій і вивела мене з читацької кризи, яка затягнулася майже на тиждень. Отже, у тому, що Волдеморт, цей могутній чаклун-лиходій, сповнений жаги безмежної влади і безсмертя, повернувся таки, ні у кого більше не викликає сумнівів (ну, якби, нарешті). Заручившись підтримкою відданих смертежерів, серед яких моя улюблена антагоністка усіх часів - Белатриса Лестрандж, він налаштований на перемогу і для цього, у нього, здається, є усе необхідне. Та чи вдасться йому здійснити свої підступні задуми? Книгу читаєш із постійним тривожним передчуттям, що от-от і щось дуже погане повинно трапитися. Дуже лиховісна атмосфера. Сюжет цікавий, сповнений подій. Персонажі у Ролінг, як завжди, на висоті. Чудове продовження серії.

"Гаррі Поттер і Напівкровний Принц" - шоста і, як на мене, одна із найбільш захоплюючих книжок про Хлопчика, що вижив. Після подій "Ордену Фенікса" чаклунський світ уже не буде таким, яким він був раніше. Тепер ніхто не посміє заперечувати, що те, чого чаклуни і чаклунки боялися впродовж довгих років, таки здійснилося: Той-кого-не-можна-називати живий, здоровий; він повернувся і разом зі своїми прибічниками буде робити усе можливе і неможливе для того, аби перемогти врешті-решт ненависного йому Гаррі Поттера. Авторка вводить нового і цікавого персонажа - професора Слизорога. Тепер цей старигань, який навчав свого часу самого Лорда Волдеморта, коли той ще був просто Томом, можливо, зможе допомогти подолати свого колишнього улюбленця? Думаю, багато хто з читачів впізнав у цьому персонажеві свого шкільного вчителя, який оточував себе кращими із кращих своїх учнів, а на всіх інших не звертав уваги. Ех, ностальгія! Книга цікава, динамічна. Небезпечні сюжетні повороти, кінцівка, про яку важко навіть згадувати, - усе це робить цю книгу по-своєму особливою. Якість гірко-солодкі відчуття вона після себе залишає.

Шестая часть приключений мальчика который выжил - "Гарри Поттер и принц-полукровка" это, наверное, самая странная и непонятная часть саги, хотя казалось бы - что может быть непонятно в книгах из данной серии? Но данная часть для меня показалась какими-то американскими горками - одна глава интересная, другая - скучная; дальше - интересно, еще дальше - скучно, и так до самого конца. Словно роман состоит не из глав, а из сборника рассказов или же повестей. Джоан Роулинг в этой части не могла схватить одну волну и писать на ней, она все время бросалась на разные главы и делала из них то разные жанры, то просто скуку, то что-то клевое. Очень неоднозначная для меня часть, но все еще притягательная и интересная, и намного лучше "Кубка Огня", но хуже предыдущих. Роман повествует о нарастающих проблемах Гарри и его друзей и сподвижников - после того, как в прошлой части весь мир магов получил доказательства жизни того чье имя нельзя называть, все живут в вечном страхе и настороже. Гарри пытается найти выход из этой ситуации, по этой причине он и Дамблдор вынуждены начать поиски крестражей.