Книга написана від імені душі такої жінки, в якій кожна пізнає себе, в тій чи іншій ситуації, і все це з неймовірним теплом та почуттям гумору. Дуже рекомендую, ви швидко це прочитаєте, але не будете памʼятати довго

Книжка читається на одному диханні. Збірка історій, пронизаних однією ниткою, ніби історія в стилі Хмарного атласу. Окреме дякую за пасхалочку в одному з розділів.

Книга легко читалась завдяки компактним розділам (кожен завершений, як окрема міні історія), шрифту без засічок, а розмір з півтора смартфони дозволив брати її з собою в місто на каву і не залипати в екран. Головна героїня, яка нам усе розказує, -- руда і кучерява душа, звати Бу. Бу розказує про свою роботу і з перших же сторінок засмучує халявщиків типу мене, які хотіли б вірити, що після смерті нас чекає ненапряжне витання у вищих сферах. Душі теж продивляються вакансії, ходять на співбесіди, укладають контракти на 89 років, мають професійні обов’язки і задачі (спочатку знайти шлях, а потім ним вести підопічних) і мріють назбирати грошей на квиток у іншу галактику. “Чомусь думають, що душа знає більше і має вберігати від усіх негараздів, але як тоді рости людинці, якщо не проходити ніяких випробовувань?” Кожен розділ -- нове місто, нова сцена, нові обставини для подумати. Десь слова стали обмеженим ресурсом і їх здають в оренду. Одне хороше слово = 100 крон, одне погане = 20 крон. (Як гадаєте, яких слів люди набирали більше?) Десь всім вживили чіпи моногамності. Десь стало протизаконним бути грішником і багато хороших і класних професій стало нелегальними. А десь люди так і залишились одинокими. Настільки, що замовляють собі запрограмованих і задизайнених партнерів, дітей, домашніх улюбленців в рамках державної програми боротьби із самотністю. Усі розділи цікаві, але в цій частині вони не зводяться в логічну розв'язку. Епілог натякає, що треба чекати другу частину і там, можливо, будуть відповіді.