Кузьма Скрябін... Мабуть, про цю видатну людину чуло багато українців. Людина, яка стала героєм національного масштабу, на жаль, тільки після смерті. Але яким він був, якою була група Скрябін? Ольга Михайлівна Кузьменко, мама Андрія, разом з друзями і колегами Кузьми привідкривають завісу його життя, першого складу "Скрябіна" та нинішнього. Цікаво, що Андрій Вікторович кілька разів хотів кинути цей проект, оскільки спочатку нічого "не клеїлось". Гурт намагався копіювати польську музику, а також Depeche Mode, музикантам не вистачало власного почерку і стилю. Але на початку "нульових", коли Кузьма змінив склад, гурт було не впізнати! Я слухав пісень Скрябіна, починаючи від випуску альбому "Казки", тому ця зміна стилю звучання гурту для мене не могла пройти непомітно. Найбільше в цій книзі приділено місця спогадам друзів і колег Кузьми. Завдяки їм, складається цікава характеристика Андрія Вікторовича. До нього можна по-різному ставитися. Не всім подобалися його виступи за якихось політиків, пошлі анекдоти та матюки. Лідер гурту намагався скрізь встигнути, тому в його житті траплялися казуси, пов'язані з накладками. Нелегко його було в чомусь переконати, йому важко було всидіти на одному місці. Чого можна в Кузьми повчитися, так це його любові до України, до української мови, його прагненню досягати поставлених цілей, його любові до сім'ї. Ну і, звичайно, треба віддати належне Кузьмі у вмінні писати класні пісні. Такі шедеври як "Мам", "Старі фотографії", "Місця щасливих людей" вже увійшли до світової музичної спадщини. Книга написана з любов'ю і щиро, тому не може залишити байдужим читача.