Цей роман досить драматичний і зовсім не для того, щоб розважитись за прочитанням. Лариса сильна героїня, на її долю випало чимало випробувань, що били її щораз сильніше - по обличчю, по тілу, по душі. З усіх можливих нещасть героїня, здається, пізнала усі. Роман-сповідь відвертий, болючий та сумний. Такий, що зачіпає потаємні струни в душі кожної жінки. Насправді, ця книга моє перше знайомство з авторкою. Та прочитавши її, хочеться знайомитись далі з творчістю Печорної. Гідна книга. Рекомендую. 5/5

Більшість з нас знає про інтернат не просто мало, а дуже мало. В основному це якісь спогади з того, що довелося бачити в кіно чи чути від знайомих. Проте жоден з нас не знає чим живуть діти, які більшість свого часу перебувають в оточенні своїх, таких же знедолених однолітків, позбавлених батьківської турботи та сімейного тепла. Повість «Грішниця» розповідає про одну з таких дитячих доль. І на жаль це не просто розповідь про одну з вихованок Інтернату. Це історія про велику драму життя. Книга, як це зараз часто буває в українських авторів розповідає нам про два часові виміри, два часові зрізі життя головної героїні. Перший – це історія дорослої жінки, яка намагається вилікувати свої душевні рани. У другому – це та ж сама героїня, тільки набагато молодша. Книга дуже емоційна. Жіноча доля тут змальована настільки яскраво, що іноді настільки поринаєш у текст, що забуваєш, що це все ж таки не документальна,а художня історія. Хороша, цікава та сильна драматична книга, для тих хто любить життєві історії.

Грішниця, Олена Печорна. Роман про життя, про людей, про долі. Лариса змалку не знала щастя, точніше, вона розуміла, чого їй не вистачає для відчуття щастя, але це було далекою мрією: лише, щоб батьки не пиячили, не бились, щоб вдома пахло пиріжками та було тепло. З народженням сестрички, в Ларисиному житті з'явилась жаринка тепла та рідна душа. Але життя приготувало Лорі нові випробування. Після ув'язнення батьків Лариса потрапила до інтернату з його жорсткими законами. А далі доля дарувала крихітні миті щастя, з поміж довгих днів та ночей виживання. В боротьбі за своє життя та життя сина, жінка не гребує нічим. Ларису заносить в село, яке знаходиться в зоні відчуження, з його мешканцями. Оповідаючи про життя Лариси, автор розповідає про односельчан. Книга непогана, як на любителів історій з життя. Велике значення для щасливої долі має щасливе дитинство, любов батьків, осередок турботи та модель сім'ї, яка б стала прикладом. Важко дитині виживати у великому світі, коли за спиною дім з примарами та зрада найрідніших, а на шляху зустрічаються люди, які списали з життя. Незважаючи на хворобу, Лариса намагається знайти прощення за своє минуле і заспокоїти душу в оселі Марії Степанівни.