Одразу скажу, що сподівання щодо сюжету були типу серіалу "Чи боїшся ти темряви", судячи з обкладинки та анотації. Не справдилися. Книга не страшна, вона добра, більше підійде для дорослих, бо підлітки можуть не зрозуміти. Монстр, що повстав з іграшок, завдяки дитячій уяві, рятує своїх підопічних від справжніх монстрів - дорослих. Хтось пиячить та ображає дружину, хтось викидає улюблене кошеня дівчинки. Ось це - головна думка твору, подумати - хто ж справжній монстр, чудовисько, що дивно виглядає, та добре зсередини, чи люди, що начебто нормальні на перший погляд. Трохи були казуси щодо працівників садочка і дітей, які залишаються самі вдома у 4-5 років. Є, правда, різні батьки, може хтось так пильно і не слідкує, бо в такому дитячому віці малеча не може буди без нагляду. Це книжка про віру у хороше, не дивлячись на те, як погано все в житті, про втечу з реальності, про дорослих, які прислухаються до дітей. Близько сприймуть таку книжку батьки, а от підліткам, думаю, не зайде, бо вони не люблять докопуватися до сенсу.

Беручись до читання нового роману Артура Закордонця "Гримуля", не очікувала чогось "а-ля Кінг", як те анонсував видавець (хоча в тексті роману є згадка про один із творів майстра жаху). Цих двох не можна порівнювати, вони обоє унікальні. Хоча... про "Воно" навиворіт" таки схоже на правду, бо, виявляється, не лише темрява душі може творити та оживляти химерних істот. І є в житті людини такий період, коли зло походить іззовні, а не зсередини, і це - дитинство. Коли бешкети та непослух походять не зі злої волі, а з того, що дитина вихором мчить по світу, щоби пізнати його. Роман, як нині модно казати, "зайшов", і якби вночі не треба було ще й спати, то "зайшов" би цілком за одну ніч. Сюжет захоплює з першої сторінки, і вже на третині розумієш глибину контрасту між похмурим світом дорослих і світлим і барвистим дитячим світом. Віра дітей у дива настільки сильна, що зусильна... ні, не рухати гори, а створити когось, кого досі не було, дати йому душу, навчити любити і прагнути. Із кожною наступною сторінкою стає все страшніше у світі дорослих і все більше чекаєш на появу в тексті головного героя. Це ж наскільки в тому логічно побудованому та впорядкованому світі має бути похмуро, що світло в нього приносить істота (ні, не монстр), сотворена із поламаних іграшок? А найстрашніше те, що дорослі свідомо і наполегливо готують дітей до входження в той світ, повний обмежень і заборон, де нарешті з'являється поняття "неможливого". Попри простоту оповіді (чи завдяки їй) у тексті повно думок, які можна розтягнути на цитати. Цікавим у тих сентенціях є те, що це думки з дитинства. Ось хоча б: "Яка ж це нарада, коли всі горлають водночас? Чи якраз таке й називають нарадою?" Так по-дитячому, без іронії, але з ноткою подиву. Дуже втішило у творі те, що не всі дорослі в ньому, вирісши, втратили свою внутрішню дитину, а деякі ще можуть її в собі згадати. А відкритий фінал дає надію як мінімум на другу книгу роману, а взагалі - на те, що іще більше людей зможуть на вечір-другий перейти на сторінки із цинічно-прагматичного дорослого світу і згадати часи, коли для них не існувало неможливих речей.

Нікому не рекомендую. Це не жахлива книга, це книга ніяка. Як траву жувати. Чи без солі щось їсти. Кому прийшло в голову порівняти з "Воно" Кінга, сміх та й годі. Можливо якби книгу позиціонувати як дитячу чи підліткову, то ще б було діло. Але це точно не книга для дорослих, і вже точно не ужастик. Найкраще що в "Гримулі" є так це красива обкладинка. Все. З поломаних іграшок в дитячому садку збирається такий собі іграшковий монстр. Далі розкидає вазони, поки нікого нема. Приносить загублене котеня. Лякає батька, який полюбляє хильнути. Не зрозуміло, що цим всім хотів сказати автор, що хтів донести не відомо. Що іграшки не ламати? Що дітей в дитячому садочку не лякати? А то прийде злий бабай і всіх настрашить? Бредово звучить, правда? Але іншого смислу я в цій історії не знайшов як не шукав. Претензії на притчевість чи якусь філософію в книзі теж нема натяку. Друге. За висока і не виправдана ціна. Картинок всередині немає. За що 175 гривень? За таку ціну повно книг, за які знаєш за що платиш гроші. Не рекомендую. Нудно. Ніяк. Дарма витрачені гроші.