У романі «Гра в „навіщо“» автор веде щиру внутрішню розмову на тлі війни, де особисті спогади переплітаються з філософськими роздумами. Головний герой — бард і актор, ізольований через хворобу рідних, — намагається завершити пісню про війну, шукаючи відповіді не в площині «чому?», а «навіщо?». Подорож у глибини пам’яті від дитинства до зрілості відкриває перед читачем панораму інтелектуального й культурного середовища Києва, внутрішніх переживань, втрат, сумнівів і прозрінь. Це глибоко особиста, але водночас універсальна розповідь про пошук сенсу, світло серед темряви й силу духу перед обличчям історичних викликів.