Мой любимый немецкий писатель прошлого столетия Герман Гессе написал в своей жизни достаточное количество произведений, которые заставляют задуматься и переосмыслить многие моменты в своей жизни. Одно из самых сложных произведений автора, да и всей литературы в целом, называется "Игра в бисер". Роман сложно читается и сложно воспринимается, однако заставляет думать и еще раз думать. "Игра в бисер" это своеобразный философский роман с уклоном на утопию, в которой рассматривается жизнь главного персонажа - Йозефа Кнехта, в концепции целого мира. Автор мастерски изображает жизненные трудности нашей реальности на примере одного члена общества, который пытается течь по течению, добиваться успехов, а также - получить и понять что-то новое. Автор выводит концепции как идеального мира, так и идеального мирового языка, над которым ломают головы уже не одно столетие многие ученые. "Игра в бисер" это жизнеописание судьбы главного героя. Первая часть книги это описание правил "Игры", вторая часть - сама жизнь героя, а третья, которая является самой основной и важной для понимания - творчество Йозефа Кнехта, в которой можно найти ключи к пониманию всей книги. Когда нибудь я его перечитаю несколько раз, так как уверен в том, что книга воспринимается каждый раз по разному.

Цей роман став для мене своєрідним викликом, оскільки перша його половина була для мене важкою і малозрозумілою. Так, це філософський роман, і я усвідомлювала це, беручись за нього. Проте з творчістю Гессе я познайомилась через його роман "Деміан", який читався на одному диханні, і "Гра в бісер" виявилася куди більш складною... По-перше, тут дуже мало конкретних деталей щодо середовища, в якому відбуваються події (власне, і сама гра в бісер не описується). Ми бачимо шлях головного героя від дитинства до зрілості (фізичної і духовної), але не бачимо світу, в якому це відбувається. Важко уявити людину без зв'язку з навколишнім середовищем. Ми так прив'язані до матеріальної складової, що світ, в якому автор передає лише духовні і емоційні переживання, важко вимальовується в уяві. Події в романі відбуваються в майбутньому, після того як людство (Європа) пережило сторіччя війн і "фейлетонову добу" (саме це змальовано у вступі до роману, який є "наконкретнішим" розділом в книзі). Герой книги належить до еліти, яка живе в Касталії і займається виключно наукою, при чому пошуком певного універсального знання, яке однаково сягає суті як музики, так і математики (на цьому поєднанні і грунтується сама гра в бісер). На кожній сторінці книги можна знайти глибокі думки, тому дуже часто я перечитувала певні сторінки, щоб нічого не пропустити, а оскільки динамічних подій тут не відбувається, то стежити за розвитком думки автора і зміною внутрішнього стану головного героя доводиться дуже ретельно. Думаю перечитати цю книгу через кілька років. Впевнена, що знайду для себе щось нове. Раджу її також тим, хто замислюється над шляхом розвитку людства (його духовності і освіти) і не шукає в літературі динамічних сюжетів і спецефектів.

«Гра в бісер» - цей філософський роман швейцаро-німецького лауреата Нобелівської премії з літератури Германа Гессе. Цей твір - один з моїх найулюбленіших. Очевидно, що філософський роман – це не легке і дещо інтригуюче чтиво з гострим сюжетом. Для мене ця книга - явний приклад прекрасного інтелектуального продукту. Я читала цю книгу кілька місяців по кілька сторінок в день, тому що практично кожна сторінка змушує зануритися в думки і порефлексувати з приводу високих матерій. Цікава ця книга, мабуть, буде і тим, хто любить утопії, так як Касталія (вигадана республіка «десь в горах») - це закрита держава, в якій люди присвячують свій час грі в бісер. Що таке ця гра в бісер, можна тільки здогадуватися; в книзі немає точного опису «правил». Єдине, що сказано про саму гру, це те, що вона є симбіозом двох універсальних мов людського спілкування: музики і математики. У будь-якому випадку, ця книга - одна з моїх найулюбленіших. Настійно рекомендую людям, які люблять екзистенціальну літературу 20 століття.