Олексій Волков - український письменник, який пише в жанрі детектив. Цього разу він вирішив поекспериментувати і вперше серед своїх творів зробити жінку головною героїнею, і взяти за ідею проаналізувати жіночу психологію. На скільки це вдалося, автор дає змогу визначити нам самим. Як було сказано головною героїнею є Ірина - сильна, забезпечена жінка, бізнес-леді, яка знає чого хоче і може за себе постояти. Вона зносить все і всіх на своєму шляху, прагне до всього найкращого: одяг, дім, автомобіль і ні за що в світі, не піде на роботу, в якій їй заплатять менше, ніж на попередній. Ця жінка немов за власним бажанням береться до небезпечної гри і холоднокровно вирішує всі проблеми, які заважають її потребам і бажанням. Книга поділена немов на дві частини, які переплетені між собою. Перша розпочинається тим, що Ірині не має з ким святкувати Новий рік (посварилась з подругою, що та тільки і шукає їй чоловіків) і щоб трохи підняти собі настрій, відправляє собі на інший номер телефону привітання. Та треба ж таке, помилитися однієї цифрою, і повідомлення отримує незнайома людина, від якої не забарилась і відповідь. Це був Олег. Друга частина розповідає нам про махінації Ірининого директора по роботі, який ще й хотів її підставити. Та жінка все передбачила і намагається вивести чоловіка з гри. Що відчувала я під час прочитання книги? Як на мене все починалась дуже цікаво. З великим захопленням спостерігала за відносинами Ірини та Олега. А щодо другої частини - вона виявилась якось закороткою чи що. Я не встигла ввійти у цю детективну пригоду, як вона вже закінчилась. Щодо закінчення, тут у мене двояке відчуття. Так мені сподобалась що Олег був таким, (я навіть чуть не заплакала), так мені сподобалось ті відносини між Іриною і Олегом і як вони закінчилась (все було дуже логічно). Ще дуже сильно зачепило те, що не все є таким, яким нам здається з першого погляду. Але щось мене і відштовхувало, чи то Іринина самовпевненість і її не вміння сприймати почуття інших людей (особливо це помітно вкінці і це навіть логічно) чи то просто я очікувала чогось іншого. Чи буду я рекомендувати книгу? Так, звичайно. Як на мене чогось подібного я не читала і для новизни можна ознайомитись. Чи буду читати цього автора? Швидше так, ніж ні.

Полиці книжкових магазинів просто кишать іменами зарубіжних письменників. Але не варто забувати і про українських майстрів пера. Сьогодні я хочу вам розповісти про книгу Олексія Волкова «Гра у три руки» - гостросюжетний детектив. Автором роману являється лікар-хірург, який займається літературною діяльністю ще зі студентських часів. Головною героїнею роману виступає жінка на ім’я Ірина. Вона звикла все у своєму житті робити сама, саме тому коли з нею трапилися певні обставини, вона ні у кого не просила допомоги. Але не завжди навіть сильна жінка сильніша за чоловіка. І тому у найбільш вирішальну мить у життя Ірини втручаються чоловічі руки. Волков у своєму романі намагається зрозуміти жінку, проаналізувати процеси, які відбуваються у її серці і голові. Також твір наповнений цікавими і неординарними героями, звичайними пересічними людьми, у яких кожен читач зможе знайти самого себе. У цілому, детектив вийшов непоганий. І навіть читач зі стажем не завжди зможе відгадати головну загадку твору.