Автор подає історії двадцяти двох жінок, про яких згадує Новий Завіт. Про себе ці жінки розповідають самі. Їхній досвід – добрий чи поганий, спрямований на творіння чи на руйнування – хай скерує кожного читача на добру дорогу, – дорогу до Неба.
Теща Петра, Марія Магдалина, самарянка, Іродіяда, її дочка Саломія, убога вдова, Мати Господа, Дорка, Прискилла…
Деякі жінки збудували своє життя на солідному фундаменті. Інші обрали те, що минуще, і втратили свій шанс на спасіння. Однак кожна з них залишила після себе якийсь слід – приклад для наслідування або ж пересторогу.