Я велика шанувальниця детективних історій і трилерів. Прочитала їх уже не один десяток — і мені досі цікаво. Якщо, звісно, це притомно написано, а головний герой не викликає в мене огиди й відторгнення. Це перший роман Ґіліян Флінн, який потрапив мені до рук. І це зовсім не те, чого я очікувала. Детективом «Гострі предмети» можна назвати з великою натяжкою, трилер тут радше мізансцена. По факту це сімейна драма🤷🏼‍♀️. Історія підтверджує, що наше уявлення про себе часто сформульоване не завжди адекватним середовищем. Тут ми бачимо тяглість сімейних схиблень, які з покоління в покоління по-різному травмують кожного члена родини. І, здається, найстрашніше в цій історії саме те, що ніхто з них не може вирватись з цих сімейних кайданок. Ця частина мені дуже відгукнулась, вона показує що кожен з нас може бути більшим ніж набір генів і патернів, якими нас нагородили під час взрощення. Перша половина роману мене, чесно кажучи, засмучувала. По-перше, через брак детективного елементу сюжету, якого я очікувала. По-друге, через специфічний сучасний американський стиль оповіді: дуже деталізований сторітелінг, коли тобі повідомляють назви сигарет, які курить герой, назви заправок, повз які він проїжджає, якісь дрібні факти з біографії персонажів тощо. Такі деталі ніби мають розкривати персонажа і створювати відчуття реального життя, але для мене часто перетворювалися просто на додатковий шум і контекст, до якого я географічно й культурно не належу. Тому продиратися крізь побут маленького містечка в Міссурі було місцями доволі нудно. Проте поступово я продерлась крізь буковки до нерву цієї історії — і роман нарешті пішов по накатаній, рухаючись до розв'язки. Тут немає особливої кількості підозрюваних чи складної загадки щодо основного антагоніста. Загалом усе доволі просто й навіть очевидно. Але від цього не менш сумно. Бо до моменту розв'язки ти вже встигаєш звикнути до цієї родини, побачити, наскільки всі в ній поламані, і почати хотіти для них — кожного по-своєму — якоїсь справедливості. Тож як детектив я цю книжку не дуже оцінила. А от як похмуру, неприємну й дуже сімейну історію про те, як люди травмують одне одного і передають ці травми далі, — цілком.

Якщо ви шукаєте якісний детектив з елементами трилера, рекомендую вам придивитись до роману американської письменниці Гілліян Флінн «Гострі предмети». Мова тут йде про молоду жінку Каміллу Прікер, яка мешкає в Чикаго і працює в газеті. Черговим її завданням буде поїхати до невеликого містечка і написати матеріал-розслідування про жорстокі вбивства місцевих дівчаток-підлітків, які там відбулись. Камілла не палає бажанням туди їхати, адже це її рідне місто, в якому вона не була довгі роки і поїхала вона звідти не за найприємніших обставин, проте робота є робота. Родина Камілли – найвпливовіша в містечку. Крім того, у неї є молодша 13-річна сестра, яку вона бачила ще немовлям. Але найгірше тут те, що Камілла починає припускати, що її родина може бути якось причетна до вбивств. Але чи так це насправді? «Гострі предмети» Гілліан Флінн тримають у напруженні буквально з перших розділів. Дуже якісний представник жанру детектива й трилера, тож можу рекомендувати книгу всім прихильникам такої літератури.

У американської письменниці Гілліян Флінн виходить писати детективи так, як не вдавалось це жодному іншому авторові, якого я читала. У її історіях є щось, що робить їх не схожими на інших представників цього літературного жанру. Шкода лише, що на даний момент її творчий доробок обмежується тільки трьома книгами та оповіданням, зате які це книги! Улюбленим романом Флінн у мене є «Гострі предмети». Книга розповідає про молоду жінку Каміллу, що мешкає в Чикаго і працює репортером. Черговим її завданням буде матеріал про вже друге вбивства школярок, які стаються в її рідному містечку. Камілла неохоче повертається на малу батьківщину, адже поїхала вона звідти багато років тому. Але робота є робота. Її родина тут чи не найбагатша, але чи має вона якийсь стосунок до вбивств? Крім того, Камілла має познайомитись зі своєю сестрою-підлітком, яку востаннє бачила ще коли та була зовсім малям. «Гострі предмети» - це надзвичайно цікава книжка. Незважаючи на те, що знаю головну інтригу, буду обов’язково її перечитувати.