Дуже специфічна книга. Звісно, атмосфера тут така... непогана, але сюжет (якого тут толком нема) і вся історія (на перший погляд ну може і на останній) — повна маячня, якшо так можна виразитись, показана від першої особи "поїхавшого" (невідомо кого) оповідача (про нього грубо кажучи в "сюжеті" нічого не говориться). Ну так, що може казати той, хто навіть не дочитав книгу до кінця. Я не зміг, ні. Раджу спершу прочитати уривок, або (якщо мало) електронну версію перш ніж купувати паперовий варіант.

Помню, как впервые прочитал эту книгу еще в детстве и она меня здорово напугала. Густая-туманная, зловещая атмосфера вызывает ту самую смесь тревожного ужаса, обветшания и гнетущей неизвестности. Помню так же, что в аннотации к книге Майринк был назван еврейским писателем, потому что описания персонажей из гетто были очень гротескными, и показались мне немного юдофобскими, антисемитскими. Отец Майринка был немец, а мать номинально еврейка, по сути же немецкая актриса и светская львица. Как далека была вся его жизнь от описанного им в романе пражского гетто! Сам Майринк банкир по профессии активно увлекался оккультными учениями и входил в тайные сообщества. Сейчас эта книга воспринимается мной совершенно иначе, когда я знаю предысторию этого романа. Теперь мне кажется, что книга действительно отчасти антисемитская. Вполне могу представить себе, как ею еще будучи подростками зачитываются Гитлер и прочие будущие выдающиеся деятели Рейха. Германия тогда вовсе не была антисемитской, а вот Австрийская империя... Конечно, Майринк, ни в коем случае, не был еврейским писателем, был он им точно не больше чем Франц Кафка (который жил в этом самом гетто). Качество данного издания весьма низкое. Тоненькая книжечка на газетной бумаге, шрифт местами плывет, книга быстро теряет новый вид.

Знайомитись з готичною прозою через Густава Майрінка надзвичайно вдале рішення! В одному ряду з Лавкрафтом, По, Мері Шеллі, Уайлдом і Скоттом Майрінк відрізняється від всіх цих канонічних містиків надзвичайним індивідуальним стилем та нетривіальними художніми образами. Містика, окультизм, неконтрольовані сновидіння, переселення душ в часі і просторі, забарвлене божевіллям і відчаєм, надзвичайною атмосферою Австрійської столиці, а точніше-єврейського гетто Австрії на межі 19-20 століття. Виклад роману переходить від оповідача як першої особи та головного героя- Атанасіуса Перната неочікувано, що народжує відчуття абсурдності та нереальності. Містичність твору та його стильові особливості експресіонізму підсилюють відчуття перебування тут і зараз на сторінках роману. Загальне враження та післясмак роману - відчай і страх, змінений на примирення з дійсністю, віднайдення істини і заспокоєння душі. Модернізм як явище в літературі, на мою думку, абсолютно революційне, породив безліч нових стилів і напрямків, від експресіонізму до екзистенціалізму. А Голем в свою чергу, як продукт готичною прози зайняв чинне місце у світовій класичній літературі і став своєрідним лакмусом у розрізі епохи спіритичних сеансів, підготовки до війни і політичної революції.