Синтія Суїні "Гніздо" - книга сімейна сага. Батьки мають дати в спадок своїм дітям свої фінансові заощадження, коли менша їхня дочка досягне 40-ліття. Цей фонд коштів в сім'ї умовно називають "Гніздом". Кожен член сім'ї планує, як і на що витратить величезну суму грошей. Залишається півроку чекати до розподілу спадку і як то кажуть, "Сталося так, як не гадалося". Старший син Лео, який любив наркотики попадає в автокатастрофу з дівчиною. Останній ампутують ногу. Щоб "прикрити" сина і залагодити конфлікт, мама майже всі кошти передає постраждалій. Кожний член сім'ї обурюється і на поверхню починають випливати історії про кожного члена сім'ї. Виявляється всі геть не такі, як здавалися на перший погляд. Доволі часто під час читання плуталась в героях і не могла зрозуміти хто кому і ким приходиться. Книга інколи нагадувала серіал Санта Барбару, де так само багато героїв, сюжетних ліній, незрозуміло чому затягнутий сюжет і доволі очікуваний фінал. Ідеальних людей не буває, кожен може помилитись, але лише одне залишається незмінним - життя нам дається лише один раз.

Навіть не знаю, що поставити цій книзі - трійку чи таки четвірку. "Гніздо" Синтії д'Апрікс Суїні - це роман, в центрі якого родина Пламбів, а сюжет розвивається навколо їхніх сімейних драм та поневірянь. Нью-Йорк є головною локацією роману, мені сподобався сучасний та урбаністичний настрій, створений авторкою в романі. В моїй уяві поставали яскраві картинки місць, у яких бували персонажі, ніби я дивилася якийсь сучасний і красивий серіал. Хоча не можу сказати, що у книзі є якісь особливі описи локацій - просто настрій книги такий. Отже, авторка привідкриває перед читачем завісу на проблеми і родинні таємниці Пламбів. Вони - це четверо братів і сестер, уже середнього віку, а також їхня мати. Батько перед смертю заповів їм невелику суму грошей, але склалося так, що по вині одного з них грошей вони так і не отримають, хоча дуже сильно на них розраховують. Книга читається легко. Не можу сказати, що сюжет якийсь дуже напружений, але читати було доволі цікаво. Ні на які філософські розмірковування ця історія мене не сподвигла, хоча задуматися було над чим. Прочитала, ніби серіал якийсь переглянула. 3,5/5

В центрі сюжету книги - родина. Так, це сімейна сага, центральною темою якої є динаміка стосунків у родині і стосунки ці в родині Пламбів ох і не прості. Колись давно перед смертю татусь Пламб залишив своїм нащадкам у спадок грошовий фонд, який усі вони прозвали "Гніздом", але отримати воно його зможуть лише за однієї умови - коли наймолодшій сестрі виповниться сорок. Звісно, тато хотів якнайкраще, а вийшло, власне, як завжди. Діти, уже дорослі чоловіки і жінки, будували своє життя, але завжди тримали у пам'яті, що на них чекає те "Гніздо", власне їхні життя навколо цього фонду оберталися і в кожного з дітей на нього буди майже Діккенсівські великі сподівання. Кожному з дітей-Пламбів своя частка необхідна, як повітря. Але не так склалося, як гадалося, і коли їхній безвідповідальний братик Лео влип у серйозну історію, матуся-Пламб, аби врятувати родинну репутацію, витрачає "Гніздо" на те, щоб цю халепу тишком-нишком зам'яти. Лео, відчуваючи власну відповідальність, обіцяє усе залагодити і повернути гроші, але ж він такий безвідповідальний. І тут братчики і сестрички починають з'ясовувати стосунки, обвинувачувати, хитрувати. Та чи вдасться їм таки нарешті згадати, що гроші грошима, але ж вони - родина, а нічого важливішого за це в житті немає? Книга дуже легко і швидко читається, не шедевр літератури, звичайно, але на кілька думок в процесі читання мене спровокувала. Думаю тим, хто любить сімейні саги, повинно сподобатися, але величезних сподівань на це історію я б плекати не радила.