Дуже важко написати об’єктивний відгук, не проспойлеривши добру половину сюжету другої частини, тому моя думка з приводу цієї книги буде короткою. У авторки був дійсно гарний задум на цю серію, був створений цікавий світ та система магії, але вже так вийшло, що персонажі підлітки (головні герої, на секундочку) прописані найгірше. У більшості з них не розкрита мотивація дій, вони просто рухаються за заданим автором планом, бо так має бути. Їх дії в своїй більшості не продумані, а викликані тим, що щось потрібно зробити, а як саме це зробити, розберемося по ходу дій. І це дійсно виглядає дивно. Дорослі персонажі прописані в рази краще. І хай більшість з них має банальну мотивацію - владу - вони навіть без розкриття їх внутрішнього світу здаються більш реалістичними та живими, їх дії логічні та послідовні. Саме з цієї причини авторці варто було б писати не янг едалт, а повноцінне доросле фентезі, яке з політичними інтригами та пропрацьованістю світу могло б бути дуже і дуже добрим. Але ні, автор обрав інший шлях. Любовна лінія для мене дуже дивна. Якщо в першій частині дилогії їй приділили належну увагу, то тут вона розкрита дуже слабо. Далі спойлер. У фіналі ми просто постфактум дізнаємося, що герої пережили свої душевні муки та закохані, хоча взаємодії для такого між ними бракувало. От чисто підліткові гармони втрутились, не інакше. Деякі сцени дуже погано прописані. Наприклад, іде бій, але герої ніби знаходяться осторонь цього всього і встигають то з одним персонажем переговорити, то з іншим. Така сама дірка була і далі, коли персонаж Х просто десь зник в сцені, і сидиш і думаєш, чи він просто спостерігає за цим, чи просто автор за нього забув (скоріш за все).