В історії української реалістичної літератури творчість Івана Нечуя-Левицького займає визначне місце. Відомо, що розвиток художньої прози і, зокрема, великих епічних жанрів — повісті й роману — є важливим етапом формування національного мистецтва слова. Вийшовши на українську літературну ниву, Нечуй-Левицький блискуче розвинув зміст і форму невеличкого оповідання і дав перші зразки реалістичного романного жанру з сучасного життя.

Оповідання «Гастролі» присвячене українському композиторові Лисенку. Вперше надруковано у виданні «З потоку життя. Альманах. Упорядкували М. Коцюбинський і М. Чернявський» (Херсон, 1905 р.).