Перед нами - сучасне перевидання давньої книги Пеленського "Halicz w dziejach sztuki średniowiecznej na podstawie badań archeologicznych i źródeł archiwalnych", що в оригіналі була написана польською і побачила світ ще за бабці Австрії - в 1914 році. Серед її сьогоднішніх "перекладачів", до речі, треба відмітити Юрія Лукомського - котрий є насправді археологом (кандидат наук), знаним у дослідницьких колах. Самі археологічні дослідження Пеленського, описані в цій праці, мали місце ще дещо раніше: у 1909-1911 рр. У ці раніші роки автор теж видавав деякі дрібні тексти, але більше у форматі нотаток (наприклад, у легендарних вже "Записках НТШ"). Обшир проведеної роботи чималий - Пеленський локалізував, де знаходився центр давнього Галича, описав і передбачив понад 20 місць, де теоретично є шанс розкопати рештки ще давньоруських споруд. Одну з таких споруд (вже, звісно, перетворену у руїну) він знайшов буквально серед поля, поміж Залуквою і Крилосом - вона виявилась зведеною із вапняку, а саме він, як відомо, був характерним "маркером" галицького будівництва княжої доби, - отже, усе зійшлось. Деталі і продовження всіх цих пошукань можна знайти власне в цій книжці, яка є підсумком всієї трьохрічної археологічної діяльності вченого на ниві розкопок такого актуальнього для національної свідомості тодішніх українців Галича - княжого, русинського, автентично-нашого, на відміну від польської офіційної дійсності. Саме фундаменти, закладені Пеленським, потім спричинилися до знаменитих розкопок-досліджень Ярослава Пастернака на цьому ж місці, котрі стали небувалим патріотичним підйомом: йшли люди звідусіль подивитись на нововідкриту, невідому їм галицьку столицю - княжий Галич і саркофаг його правителя Осмомисла. Серед тих, хто прийшов пішки на таке "паломництво", і то із доволі далекого калуського села, був і мій вуйко Павло Сокольський, котрий до старості з трепетом згадував цю подію. Що ж до Йосипа Пеленського, то цікаво, що мені вдалось знайти таку людину на посаді директора школи у Жовкві - але чи той це Пеленський, чи може, якийсь повний однофамілець - ще наразі стверджувати зарано. Біографія Пеленського загалом ще має білі плями, тому може виявитися що завгодно (а якщо так - то це ще на один цікавий факт збагатить історію старої Жовкви).