Читати було важко. Можливо, тому що тут багато рефлексій до розв'язки першої книги, а її не пам'ятаю зовсім. Можлмво, тому що я забула зовнішність і імена всіх персонажів і 3/4 книги вони в мене були в постійній метаморфозі: нова сцена — нова зовнішність. Детективна лінія цієї частини слабша... Більший фокус дістався взаємозв'язкам між героями та їхнім секретам одне від одного. Тут більше магії, більше персонажів, більше локацій, але менше напруги, менше інтриги, менше відчуваєш занурення в історію. Це книга відчувається перехідною від готичної першої до сонячної (за словами авторки третьої). Нашвидкоруч поставити крапку в одній історії, бігцем почати іншу. Стосункам основної пари тут не було куди розвиватися. І хоча дві героїні ділили головну сцену, жодна не мала персонажної арки, що мене посправді б вразила. Книга все ще цікава. І нові персонажі сподобалися мені своєю прямотою, нахабністю і егоїзмом. Вони стали вдалим контрастом основній парі Белладонни, але до рівня першої книги ця недотягнула. На третю книгу й нову пару я покладаю більше надій (адже міні-споцлери від авторки мене зацікавили)👀 А поки дуже натягнута трієчка й щаслива +1 до кількості прочитаних книг.