Книга "Страшенно голосно і неймовірно близько" є одною з пречудових екземплярів сучасної світової літератури. Цей роман відрізняється серед інших: 1) непідробною оригінальністю свого написання; 2) захопливою та інтелектуальною історією, яка завдяки калейдоскопічністі подій тримає читача в постійному емоційному тонусі; 3) героями, які просто вражають своєю щирістю та правдивістю, сміливістю та безпосередністю. Ця книга справді заслуговує на вашу увагу, адже вона доторкається до найважливіших тем у житті кожної людини. На першому місці в ній заслужено знаходяться сімейні цінності; поняття довіри та дружби; переборювання самого себе та вихід із зони комфорту, задля відновлення важливої для тебе істини та пошуку правди, яка є поки що прикритою густим туманом. Книга справді насичена гумором, який пробивається крізь зовсім не веселі події, які стали переломним моментом у житті юнака Оскара. Його дитяча рішучість та прагнення знайти відповіді на болючі запитання, незважаючи на свої великі страхи є тим стимулом для уже дорослих людей щоб задуматися над собою та власними переживаннями, які потрібно долати з такою ж наполегливістю та вірою як це на власному прикладі показав головний герой книги Оскар Шелл. Віра, цілеспрямованість та підтримка близьких людей поруч є запорукою успіху. Головне - не забувати про це, і тоді самий таємничий, далекий, але потрібний вам замок буде відкритим.

Є книги, які важко розумієш, бракує якогось життєвого досвіду, щоб прочути та проникнутися, але не можна з них ніяк виплутатися. Ніби павутина оповиває тебе і от, завмерла й принишкла, читаєш, зрештою, нічого іншого все одно зробити не вдається. Читаєш проникливо. Читаєш повільно. Читаєш уважно, а то вже перестрибуєш через слова і знову повертається назад. Читаєш і шукаєш. Шукаєш те все, що автор хотів туди вкласти. Шукаєш те, що намагаєшся якось прилаштувати під свої емоції та роздуми. Читаєш просто, щоб читати! Чи робиш висновки? Так! Дякую, Боже, що я живу! Дякую, Боже! Я не знаю, чого в мені було більше-співчуття чи захоплення. Мене розривало зсередини, хотілося самій потрапити на сторінки і допомогти з пошуками, доторкнутися до героїв, заглянути у їх очі. Була впевненість, що саме тоді я зможу зрозуміти все: минуле, теперішнє, майбутнє, себе, світ навколо... Мені важко її оцінити. Вона залишила після себе велике сум"яття.

Я читаю достаточно много, но не могу припомнить более душераздирающую книгу, чем «Жутко громко и запредельно близко», которую написал американский автор с украинскими корнями Джонатан Сафран Фоер. Это произведение посвящено теме терактов 11 сентября 2001 года. Главный герой романа – мальчик Оскар, отец которого был в одной из башен и, соответственно, не выжил. Эта смерть стала настоящей трагедией для Оскара. Да, он любил свою мать, но именно с отцом у него была особенная связь. Папа был для мальчика целой вселенной. Однажды Оскар находит в кладовке конверт с фамилией Блэк и ключом в нем. Мальчик начинает методично обходить всех жителей Нью-Йорка с этой фамилией и пытается узнать, что общего они могли иметь с его отцом и какую дверь отпирает ключ. Я бы рекомендовала читать роман «Жутко громко и запредельно близко» исключительно в бумажном виде, ведь у книги очень необычное оформление: большое количество очень интересного иллюстративного материала, а также цветное подчеркивание текста, которое придает книге особый шарм.