Головне гасло цієї книги "Як наука вплине на долю людства і змінить наше повсякденне життя у ХХІ сторіччі" - фактично актуалізує зміст, оскільки ще якийсь десяток років і багато нинішніх професій отримають статус пенсіонерів. Майбутнє ставить перед нами нові цілі і вимоги, і для того щоб розуміти в якому напрямі спрямовувати розвиток інтересу своїх дітей і варто читати такі книги. Проте наші бажання не завжди співпадають з реальністю: маю на увазі, що книга розрахована на дорослих і учнів старшої школи. Тому, якщо Ви хочете зацікавити дитину фізикою раніше, ніж її почнуть вивчати в школі (а це 7 клас), то маєте бути готові, що самостійне прочитання дитиною даної книги не спрацьовує. Варто бути активним учасником процесу засвоєння інформації з неї. Це не складно - достатньо діалогу з дитиною, активізації її уваги на спостереженні за наявністю/відсутністю ідей, озвучуваних автором, у фантастичних фільмах тощо. В цілому книга цікава. Містить розділи: Вступ (Як скласти прогноз на наступні 100 років), Майбутнє комп'ютера (Торжество розуму над матерією), Майбутнє штучного інтелекту (Становлення роботів), Майбутнє медицини (Досконалість і далі), Нанотехнології (Все з нічого), Майбутнє енергії (Енергія зірок), Майбутнє космічних подорожей (До зірок), Майбутнє багатства (Хто виграє, а хто програє), Майбутнє людства (Планетарна цивілізація), Один день у 2100 році. Привертає увагу солідний список фахівців (на 12 сторінок, в т.ч. серед них 13 нобелівських лауреатів), яким автор висловлює подяку: "хочу подякувати тим трьом сотням науковців, у яких я брав інтерв'ю і з якими розмовляв про науку". Також респект українському видавництву, яке залучило до роботи з перекладом в т.ч. працівників кафедри теоретичної фізики ЛНУ ім. Франка. Книга читається легко. Її формат - не суцільний текст, а набір коротких розповідей, які не складно осмислити. Нехай слово "фізика" у назві не лякає, тому що мова викладу доступна навіть не для фахівців. З прочитанням книги приходить розуміння, що нас чекає цікаве майбутнє.

Это потрясающая книга, которая пытается показать, какой будет повседневная жизнь в две тысячи сотом году. Предположения о будущем Матио Каку берет не из головы, а опирается на сотни опрошенных им ученых по всем миру. В ближайшие сотню лет наука будет развиваться по всем областям, от медицины до компьютерных технологий, от путешествий по комическим просторам до искусственного интеллекта. Каждая область науки пойдет в гору, что скажется на мировой экономике, экологии, взаимодействие между странами и многом другом. Лично мне было очень интересно узнать, мнение автора по поводу того, что через сто лет практические все рабочие места будут заняты компьютерами. В своей книге он дает очень интересный ответ на этот вопрос. Уделяет автор внимаю и этическому вопросу в науке, а также темпам развития науки и тому, что может ее сдерживать. Никто не может знать, насколько автор этой книги окажется прав, пока не наступит две тысячи сотый год. Но нельзя отрицать, что вероятность того, что большинство его предположений окажутся правдой, очень высока. И уж точно я уверена, что как бы там ни было, но часть того, о чем говорит автор должно действительно произойти. Развитие науки идет бешеными темпами, и было интересно узнать к чему, в теории, это может привести все человечество. Как итог, книга читается очень быстро, потом как несмотря на свою научность, Матио Каку умеет объяснять сложные вещи простым языком, доступным для понимания каждого читателя.

Захоплива й інформативна подорож у майбутнє, яке готують нам наукові розробки й досягнення. Змісту книги більше відповідає її підзаголовок – «Як наука вплине на долю людства і змінить наше повсякденне життя у ХХІ сторіччі». Бо в книзі йдеться не тільки про досягнення фізики, а й інших наук. Хоча вклад саме фізики є, можливо, найбільшим і визначальним. Автор виділяє ряд найважливіших напрямків руху наукової думки й робить для кожного напрямку прогноз у трьох часових проміжках: найближчої перспективи (до 2030 року), середньострокової перспективи (до 2070 року) і віддаленої перспективи (до 2100 року). Транзистори розміром з кілька атомів; інтерент-окуляри й контактні лінзи, які дають миттєву інформацію прямо на сітківку ока; мініатюрні чіпи в одязі й людському тілі, які діагностують і контролюють фізичний стан людини і можуть самостійно викликати лікаря; фотографування сновидінь; накладання навколишньої дійсності і віртуальної реальності; генна терапія і руйнування безпосередньо ракових клітин; відновлення вимерлих форм життя; нанотехнології і квантові комп’ютери і реплікатори; космічний ліфт і термоядерна ракета; автомобілі й потяги на магнітній подушці. І багато інших див, які з точки зору науки зовсім не є дивами. А на закінчення – опис одного дня з життя у 2100 році… Речі, які найбільше вразили мене особисто: 1. До створення штучного інтелекту ще дуже далеко. У 2009 році вчені змоделювали 1% кори головного мозку людини. Але ця модель була в 600 разів повільніша за швидкість головного мозку. Виходячи з наявних можливостей і технологій, гіпотетичний комп’ютер, який гіпотетично міг би відтворити людський мозок, зайняв би кілка кварталів міста, споживав би мільярд ват електроенергії (приблизна потужність однієї атомної станції) і для охолодження потребував би води однієї досить великої річки. Це при тому, що людський мозок споживає 20 ват енергії… Комп’ютер навчили вигравати у Каспарова в шахи, але коментувати гру може тільки Каспаров. 2. «Майстерня людських органів». Інженерія тканин вже навчилася вирощувати з наших клітин шкіру, кров, кровоносні судини, клапани серця, хрящі, кістки, носи й вуха, трахеї і сечовий міхур, тобто відносно прості органи, що містять лише кілька типів тканини і майже не структуровані. На підході – вирощування печінки і підшлункової залози. Чи не найскладнішою є нирка, яка складається з мільйонів фільтрів і для якої доволі складно створити матрицю. Але вчені прогнозують, що в межах двох-трьох десятиліть можна буде виростити будь-який людський орган, що зробить переворот в медицині. 3. Призупинення старіння – це для вчених, фактично, питання вирішене. Загадка майже розгадана, скоро кожен матиме свій геном і можна буде впливати на гени старіння. Поки не йде мова про безсмертя, але вже в цьому сторіччі люди житимуть до 150 років і це не межа. 4. Завдяки нанотехнологіям, ще в цьому столітті буде можлива зміна форм на кшталт робота-вбивці з фільму «Термінатор-2». Тому відпаде, наприклад, потреба купувати додому нові меблі , купувати дитині нову іграшку на Св.Миколая чи переклеювати шпалери – достатньо буде замовити в інтернеті програму, яка перепрограмує форму і колір старих меблів, іграшок чи шпалер. 5. Хто зуміє опанувати термоядерний синтез (сплавляння атомів водню при нагріванні до величезної температури), той здобуде невичерпне джерело енергії. Паливом для термоядерних станцій є звичайна морська вода. Термоядерний синтез дає в 10 мільйонів разів більше енергії, ніж бензин, з розрахунку на одиницю ваги. Склянка води містить стільки ж енергії, що й 500 000 барелів нафти!!! Одним словом, не книжка, а вибух мозку!