Девоншир, 1940-ті, воєнний час. Полковник Сент-Джон, строгий землевласник, здає віддалений котедж ветерану війни Ніколасу Вонгу. Новий орендар швидко вподобується місцевим - він працьовитий, чарівний, допомагає по господарству. Але не всім: є ті, хто заздрить, боїться конкуренції чи ховає старі образи. Одної ночі котедж згорає вщент, а тіло Вонга знаходять всередині - ніби він загинув у пожежі. Але інспектор Макдональд підозрює підпал і вбивство. Розслідування веде через село: фермери, вдови, евакуйовані з Лондона, місцеві диваки - всі з мотивами й алібі. Лорак малює Девон з любов'ю: солом'яні стріхи, сади, тумани, воєнні раціони, плітки за чаєм. Атмосфера провінції густа - ти відчуваєш запах диму, чуєш скрип дверей і розумієш, як війна змінює людей. Макдональд - тихий, спостережливий, з гумором і терпінням. Інтрига тримає в напрузі: вогонь знищив докази, але лишилися людські слабкості - заздрість, страх, кохання. Фінал - чистий Лорак: несподіваний, але чесний, з поворотом, який змушує перечитати.